У міському пологовому будинку сталося непередбачуване – після пологів не стало 30-річної жінки, її серце просто не витримало. Двійнятка залишилися без мами, а їхній батько зовсім не поспішав їх забирати.
Андрій же ці дня просто забув про те, що тепер життя маленьких донечок тільки у його руках – він просто сидів вдома й заливав своє горе горілкою, а його мобільний телефон був відключений. Йому не хотілося нікого бачити чи чути, страшний біль просто паралізував його розум та свідомість.
Чоловік дуже кохав свою дружину, вона для нього була єдиною радістю в житті, його найріднішою людиною у світі. Іра дуже хотіла народити дитину, хоча вона знала, що лікарі категорично не рекомендували їй робити цього, бо у неї з дитинства було хворе серце.
Та попри всі заборони вони вирішили спробувати й навіть завчасно з гарним лікарем домовилися про операцію. Та сталося непередбачуване – передчасні пологи з ускладненнями, після яких дівчатка вижили, а їх мама ні.
Не бачив Андрій сенсу жити далі, а дітей він навіть бачити не хотів, бо вважав, що саме вони винні в тому, що сталося. Тож заспокоєння в цьому всьому чоловік знайшов у оковитій.
Дітей же віддали в будинок малютки, оскільки ніхто з рідних так і не прийшов за ними. Вже через місяць після цієї трагічної події приїхала мати Іри, вона тільки недавно від однієї знайомої в соціальних мережах дізналася про те, що сталася.
Марина Василівна була за кордоном й навіть не знала про смерть доньки, її ніхто про це не повідомив. А це й не дивно, бо і сама Ірина не любила свою матір, вона з нею давно вже не спілкувалася, бо та 15 років тому покинула її 15-річну саму й поїхала до нового коханого в Австралію.
Теща Андрія побула в домі малютки, а потім поїхала до зятя. Вона його майже не впізнала: дуже худий, блідий, схожий на пияку з вулиці чоловік, який був в дуже нетверезому стані.
Жінка привела зятя в порядок, відвезла його в лікарню, де його привели до тями й почали лікувати. Там вона розповіла Андрію, що бачила його з Іриною доньок, й що вони просто копії своєї мами. А ще Марина Василіна сказала, що їй приснився сон, де донька просила її привезти доньок батьку, бо їм там дуже погано.
Почуте чоловіка повернуло в реальний світ. Пролікувавшись – поїхав в органи опіки й почав вирішувати питання про повернення дівчаток. Були там певні юридичні нюанси, але ми не будемо вдаватися в подробиці.
Дітки нарешті приїхали додому, а їхній тато все плакав й не відходив від них. Теща ж поїхала назад у свої теплі краї, а Андрій вже більше ніколи не пив й багато працював. Він розумів, що важко йому буде одному з двома дітьми, але так розпорядилася доля, й своїх маленьких крихіток він нікому ніколи не віддасть.
