Мама вчила нас братом ділитися всім чим маєш. Тому ще з дитинства ми звикли, що іграшками та велосипедом граємось по черзі. Не завжди виходило по чесному, тому що брат був молодшим і щоб той не плакав пхали цяцьку під носа. Я думав, що в майбутньому все зміниться, але сталось по іншому.
Довгий час мені приходилось збирати гроші на покупку машини. Нарешті, я зміг придбати автівку, яку планував. Так, це не був шикарний мерседес, проте, вона була новою і заощадливо використовувала паливо. Що треба молодому хлопцеві для щастя? Одразу, від молодшого брата посипались прохання дати покататись. Права у нього були, тому відмовити не зміг.
Однієї суботи він попросив машину, щоб привезти свою дівчину, яка жила в сусідньому селі. Звичайно, я протягнув йому ключі, але попросив бути обережним. На наступний ранок, мені захотілось піти подивитись, як там машина після вчорашньої ночі.
Це було не приємне видовище. Вона була уся в болоті, зважаючи на те що погода була сухою. А в середині був стійкий запах пива та чипсів, який потім вияснилось, залишився від друзів брата. На сидіннях та килимках були крихти вчорашньої “трапези”. Я був обурений таким відношенням молодшого брата. Проте, він пообіцяв все прибрати і помити. Обіцяв, що більше таке не повториться.
Наступного разу, він знову попросив автомобіль. Я вже й забув, що сталось минулого разу, тому без вагань дозволив. Але й цього разу не обійшлося. Серед ночі мене викликали співробітники поліції. Причиною була ДТП. Виявилось, в машину врізалась автівка хлопця, який був напідпитку. На щастя, ніхто не постраждав. Сам автомобіль був з розбитою фарою та крилом.
Цього разу я просто так не пробачив йому цю витівку. Він поїхав за кордон, щоб заробити на ремонт машини. З того часу мені більше не хочеться ділитись, бо не знаю чим це може обернутись.
