Є у мене університетська подруга Ніна, яка живе в будинку на одній вулиці зі мною. Ми товаришуємо давно, наші діти ходять в одну школу й навчаються в одному класі. Та останнім часом ми зовсім не розуміємо один одного й недавно дуже посварилося.
На минулих вихідних подруга попросила мене приглянути за її дівчатками, яким по 5 та 7 років. Вони з чоловіком їхали відпочивати за місто, а дітей брати з собою не хотіли, тож привели їх з самого ранку до нас у квартиру. Мої ж діти теж вже не маленькі, сину – 6, а доньці – 7 років, тож вони влаштували собі супер вечірку у своїй кімнаті й були неймовірно раді гостям. Чоловік мій в цей день був на роботі.
В обід я всіх нагодувала українським борщиком, а потім напекла млинців. Діти були задоволені й коли їм вже набридло сидіти вдома, то попросилися у двір. Я їх відпустила, тим паче, що з мого вікна, а жили ми на першому поверсі, було чудово видно дитячий майданчик. День був насичений іграми та веселощами, а пізно ввечері прийшла Ніна і забрала своїх дітей.
Що мені, що моїм дітям було в задоволення провести час разом з дівчатками тьоті Ніни, а пізно ввечері ми всі в солодкій втомі лягли спати.
Та на ранок мені подзвонила моя подруга й висловила свої претензії, яких я точно не очікувала. Вона розказала, що у меншої донечки температура, а в старшої болить живіт. І сказала мені прямо: «я ж на тебе понадіялась, а ти он яка невідповідальна, ти що не бачила, що Даринка легко одягнена? Це вона й захворіла на вулиці. А Катрусю ти чим годувала, що тепер у неї живіт болить? Ти не могла їм купити щось корисного, якщо готувати не хотіла?». І покинула слухавку.
Мені на стільки неприємно й образливо було чути це все, що я навіть розплакалась. Ніна ж мені не давала ніяких настанов і не розказувала якихось правил, а просто привела своїх дівчаток і побігла. Навіть жодного разу не зателефонувала нам. Я думала, що допоможу подрузі, то і вона, і діти наші будуть щасливі, а вийшло он воно як…
Та моя думка в такій ситуації така: кожна матір відповідає сама за своїх дітей, сама їх одягає і думає, чим можна годувати їх, а чим ні… Якщо вже вийшло так, що вона комусь довіряє свої дітей на певний час, то повинна їх забезпечити й тією правильною їжею, і теплими речами на всяк випадок. Або ж хоча б попередити та розказати, як правильно дивитися за її дітьми, щоб потім не шукати винних.
