Донедавна, Ангеліна навчалась в університеті. Вона була відмінницею і планувала працювати за фахом. Так і склалось. Вона потрапила на омріяну роботу завдяки стажуванню на останньому курсі. Батьки дуже пишались.
У неї все прекрасно було. Знаходила багатьох клієнтів. Уже кілька раз була працівницею місяця, отримувала премії. Загалом, робота просто як у казці.
От нещодавно підписала контракт, відсотки з якого отримувала до своєї заробітної плати і це було дуже вигідно для неї.
Щоправда, не все буває так гладко і просто як здається. От і нещодавно такий випадок трапився, що дуже вже вразив усіх, а тим паче Ангеліну. До цього не був готовий ніхто.
Загалом, така історія. Довго не могла знайти Ангеліна партнерів. Нарешті їй це вдалось. На неї вийшла сама дуже популярна фірма. Власника її, щоправда, ніхто не бачив. Та це ніяк не мало вплинути на роботу.
Вона спілкувалась з менеджером того офісу. Домовились про першу ознайомчу зустріч. На неї прибули усі, крім керівництва. Та тоді і не потрібно було.
Тому дівчину нічого не насторожувало. Вона продовжувала готувати проект. День і ніч працювала, думала над усім. Хотіла, щоб все сподобалось керівництву.
Наступного дня була призначена уже контрольна зустріч. Потрібно була затвердити основний проект та кошторис. Ангеліна призначила дату та час задовго до цього. Не спала кілька ночей перед цим, дуже хвилювалась усе вдосконалювала свою роботу.
Настав день презентації. Проте, Ангеліна розчарувалась. Керівник фірми не прийшов. Сказали, що він довірив усе своїм працівникам, тому й не думав приходити.
Та дівчину таке не переконало. Вона попросила, звісно після успішної презентації, телефон керівника фірми-клієнта, щоб зв’язатись з ним після того, як вдосконалить продукт і затвердити уже кінцевий варіант. Телефон їй таки дали. Вона зберегла його у себе в контактах і забула про це. Продовжила виправляти усі недоліки.
За деякий час вона вирішила все ж написати про зустріч Сергію Васильовичу. Він відписав, вибачився, що не міг бути присутнім раніше і запросив у сусіднє кафе наступного дня о 12 годині, щоб усе обговорити. Ангеліна погодилась.
Та в кафе чоловік не прийшов. Вона вирішила зателефонувати. За першим разом ніхто не підняв слухавки, а пізніше все ж відповіли. Та це був не директор, а лікар.
Сказав, що Сергій Васильович потрапив у ДТП два тижні тому і весь цей час в комі.
Ангеліна була у шоці. І найбільше, що її хвилювало це те, хто ж писав їй смс і призначав зустріч?
