Повернулася я до пoрoжньoї квартири. Його мати довго не відчиняла двері й удавала, що немає вдома, але зрештою прокричала мені через двері, щоб не дyрилa її сина і йшла додому до чоловіка. Я зрозуміла що сталося: брат знайшов мою адресу й oббрeхaв мене перед нареченим.
Мама померла, коли я закінчувала школу. На мені лишилися тато та молодший брат, які звикли, що мама їх годувала, всіляко опікала, прибирала вдома, займалася господарством. Я допомагала їй змалечку. Тепер ми лишилися втрьох і все лягло на мої плечi. Я вступила у місті на заочне відділення і від’їздила на сесії, як на свято. Як же я заздрила своїм подругам, які могли гуляти та розважатися коли схочуть. Але батько з братом не хотіли займатися господарством та і про себе толком не могли подбати. Усіх моїх залицяльників вони і до двору не пускали. Батько кинув роботу та почав заглядати у чарку, що тільки ускладнювало ситуацію. Брат дивився на батька і, закінчивши школу, нікуди не вступив і працювати йти теж не поспішав.
Одного разу я вмовила брата сходити спробувати влаштуватися помічником до місцевого фермера, але між ними стався конфлікт. Фермер помітив, що брат під час роботи дозволив собі випивати. На тому його робота й закінчилася. По селу чутка пішла, що не можна такого брати до роботи. А йому й нічого. Засіли вдома з батьком. Тільки й знай, що посилали мене в магазин за добавкою та закуску готувати просили. Бувало, що й кулаком погрожували, як зайвого хильнуть.
Я усвідомила, що в отчому домі мене вже нічого не тримає. Навчання моє добігало кінця, іспити я здала добре й мене викладачка влаштувала у будівельну фірму. Я разом з колегою у місті орендували квартиру й додому вже не поверталася. Батькові та брату адреси я дала, лише іноді передавала їм гроші тіткою, яка бувала у місті.
Сталося так, що з колегою ми почали зустрічатися. Збиралися одружитися, але я чекала на підвищення і тому ми не поспішали. Про свою родину я йому розповідала мало. Тільки, що мама померла і мене вдома нічого не тримало. Так ми і жили у місті на орендованій квартирі. Одного дня мене викликав директор і сказав, що моє довгоочікуване підвищення уже зовсім близько, тільки ще маю поїхати постажуватися у Києві на головному офісі. З нареченим ми усе обговорили і я поїхала на 2 місяці на стажування.
Спочатку все було добре, а вже за тиждень до повернення, мій наречений перестав слухавку брати, а потім і взагалі оператор сказав, що номер більше не дійсний. Одразу по поверненню я побігла шукати нареченого до його мами. Двері довго ніхто не відчиняв, а потім його мати через двері прокричала, щоб я не морочила голову її сину і забиралася до свого чоловіка.
Мені стало все зрозуміло. Брат таки напитав у тітки мою адресу й одурив нареченого. Я вмовила його маму передати йому листа, де все пояснила, розповіла правду про сім’ю. Він мені передзвонив і ми вже за тиждень відбули тихе весілля лише зі своїми близькими. До мене дійшли чутки, що батько з братом дуже на мене ображені й досі, кажуть, що я їх кинула на призволяще. Я вирішила, хай краще я буду для них погана рідня, ніж втрачу власне щастя.
