Попросила маму приглянути за дитиною, а вони вирішила, що їй все дозволено

Я завжди думала, що в мене з свекрухою не найкращі стосунки. От перелічіть хоча б на пальцях однієї руки тих своїх знайомих, що добре вживаються з матерями чоловіків. Та ми ніколи особливо не сварились і взагалі рідко бачились.

Виявилось, що рідна мама може собі дозволити ще гірше зі мною посваритись. Я одружилась одразу після університету. Коли народила старшу донечку, мені виповнилось 23. Зараз вже виховую двох діток. Маю ще 2-річного сина. І нещодавно виповнилось мені 27 років.

Чоловіка свого зустріла випадково в кав’ярні. Пізніше так склалось, що зустрілись ще раз на роботі. Він виявився моїм колегою. Зустрічались до року часу і одружились. Весілля справили тихе та скромне. Ніхто з нас не любив якихось надзвичайних, пафосних святкувань. Переїхали після цього в орендовану квартиру. Нам насправді дуже пощастило.

З власником вдалось домовитись про те, що платитимемо щомісяця трішки більше, а в результаті квартира стане нашою. Тож почуваємось всі ці роки, як вдома, і маємо змогу все облаштовувати за власним бажанням. Хоча на це не надто грошей вистачало. Нещодавно внесли останній платіж і могли сміливо називати себе господарями квартири. Та було досить важко. А я ще в декреті. Хотіла чоловікові якось допомогти, тож придумала покликати маму з села. Хай допоможе трохи.

Посидить з дитиною, я зможу на роботу вийти на кілька годин хоча б. Який не який, а заробіток. На диво, вона одразу ж погодилась.

Приїхала в неділю ввечері. Ми зустріли її з Павлом в 13:30 на автовокзалі. Відпочила трохи. В понеділок приступила до своїх «обов’язків», а я помчала до роботи. Добиратись треба далеко, хоча зміна триває 3 години. Тож пів дня мене вдома не було. Перший день мама жалілась і підколювала, що з мене кепська господиня.

Я терпіла, не хотіла сваритись. Пояснила, що в своєму домі сама чиню, як хочу. Я також люблю чистоту, та не стерильність. І взагалі часу не маю зараз на постійні прибирання. Двоє гіперактивних дітей весь день уваги хочуть, я їх покидати не хочу. Звісно, що раз на тиждень усе вичищаю. У мене гори пилюки нема, посуд помитий. Просто в кожного своя уява про порядок.

Минув день,  прийшла я знову з роботи. А в мене в домі наче ураган пронісся. Все не на своїх місцях. Мама вирішила поприбирати, чим мене шокувала.

Я без сварки попросила більше такого не робити, не питаючись. То вона почала кричати, що я господиня нікудишня. Таким темпом і чоловік мене покине. Сказала більше не допомагатиме мені ні в чому. А я й не спиняла. Хай повертається в село. Мені від того ніби легше стало. Ніколи б не повірила, що рідна мама може такого наговорити своїй доньці.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Попросила маму приглянути за дитиною, а вони вирішила, що їй все дозволено