Повертаючись доволі пізно з роботи додому я почув у під’їзді, як хтось тихо плаче.

Спочатку я не міг зрозуміти, хто це – та коли пригледівся, то помітив дівчинку 5 років. Вона сиділа під сходами в одній сукеночці й боса. Я тоді не знав що робити.

Я працюю юристом в одній невеликій конторі. І так, як роботи в мене багато, то й на особисте життя часу не вистачає. Тож поки я живу як холостяк то й не маю уявлення як себе поводити з дітьми і як за ними доглядати. Тому те, що трапилось зі мною минулої п’ятниці мене дещо збентежило.

Нічого не підозрюючи я зайшов у під’їзд, де одразу ж почув дитячий плач. Коли я почав приглядатись, то помітив маленьку дівчинку в платтячку, нерозчесану та босу. Дитина не була схожа на безхатька, але виглядала замученою та неохайною.

Я спробував з нею заговорити, але вона ніяк не змогла перестати плакати. Я почекав трішки й вона мені все розповіла. Її звати Христина і вона втекла з дому – мама знову п’яна і до неї прийшов дядько Петро. Вони сварились і дівчинка перелякавшись втекла з дому, а тепер не знає як повернутись. І хоч адресу вона пам’ятає та як туди дістатись вночі – не знає.

Я вирішив відвести її додому. Коли я постукав у двері, то мені довго ніхто не відкривав. За хвилин 10 до мене вийшла п’яна жінка, яка ледь стояла на ногах. Вона навіть не розуміла де знаходиться і що я від неї хочу. А про те, що її донька втекла з дому вона й не знала – занадто була зайнята своїм кавалером.

Побачивши всю цю картину я не міг залишити дитину з нею. Дівчинку я забрав до себе і зателефонував поліції, щоб пояснити всю ситуацію. Доки приїхали поліціянти я нагодував дитину, а вона була дуже голодною, та вклав спати на дивані.

Як вияснилось у дівчинки є бабуся, яка може за нею пригледіти. Мати вже не раз отримувала попередження від соціальних служб, тому зараз розглядатиметься питання про позбавлення батьківських прав. Єдине що, бабуся переймається чи залишать дівчинку їй – вона вже не раз намагалась забрати дитину, але грошей на грамотного юриста їй не вистачає. Тож я вирішив допомогти жінці та Христинці й безкоштовно взятись за цю справу.

І от, завдяки любові бабусі та грамотному підходу до вирішення питання ця історія закінчилась добре. Тепер Христинка житиме у бабусі, яка буде про неї дбати якнайкраще.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Повертаючись доволі пізно з роботи додому я почув у під’їзді, як хтось тихо плаче.
Червоний камiнь
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.