Повертаючись доволі пізно з роботи додому я почув у під’їзді, як хтось тихо плаче.

Спочатку я не міг зрозуміти, хто це – та коли пригледівся, то помітив дівчинку 5 років. Вона сиділа під сходами в одній сукеночці й боса. Я тоді не знав що робити.

Я працюю юристом в одній невеликій конторі. І так, як роботи в мене багато, то й на особисте життя часу не вистачає. Тож поки я живу як холостяк то й не маю уявлення як себе поводити з дітьми і як за ними доглядати. Тому те, що трапилось зі мною минулої п’ятниці мене дещо збентежило.

Нічого не підозрюючи я зайшов у під’їзд, де одразу ж почув дитячий плач. Коли я почав приглядатись, то помітив маленьку дівчинку в платтячку, нерозчесану та босу. Дитина не була схожа на безхатька, але виглядала замученою та неохайною.

Я спробував з нею заговорити, але вона ніяк не змогла перестати плакати. Я почекав трішки й вона мені все розповіла. Її звати Христина і вона втекла з дому – мама знову п’яна і до неї прийшов дядько Петро. Вони сварились і дівчинка перелякавшись втекла з дому, а тепер не знає як повернутись. І хоч адресу вона пам’ятає та як туди дістатись вночі – не знає.

Я вирішив відвести її додому. Коли я постукав у двері, то мені довго ніхто не відкривав. За хвилин 10 до мене вийшла п’яна жінка, яка ледь стояла на ногах. Вона навіть не розуміла де знаходиться і що я від неї хочу. А про те, що її донька втекла з дому вона й не знала – занадто була зайнята своїм кавалером.

Побачивши всю цю картину я не міг залишити дитину з нею. Дівчинку я забрав до себе і зателефонував поліції, щоб пояснити всю ситуацію. Доки приїхали поліціянти я нагодував дитину, а вона була дуже голодною, та вклав спати на дивані.

Як вияснилось у дівчинки є бабуся, яка може за нею пригледіти. Мати вже не раз отримувала попередження від соціальних служб, тому зараз розглядатиметься питання про позбавлення батьківських прав. Єдине що, бабуся переймається чи залишать дівчинку їй – вона вже не раз намагалась забрати дитину, але грошей на грамотного юриста їй не вистачає. Тож я вирішив допомогти жінці та Христинці й безкоштовно взятись за цю справу.

І от, завдяки любові бабусі та грамотному підходу до вирішення питання ця історія закінчилась добре. Тепер Христинка житиме у бабусі, яка буде про неї дбати якнайкраще.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Повертаючись доволі пізно з роботи додому я почув у під’їзді, як хтось тихо плаче.