Це сталось буквально тиждень тому. Моя донька ходить в один приватний садок, найдорожчий у місті. Нам обіцяли, що дітки займатимуться по особливій програмі, гулятимуть 3 рази в день. Підкупило те, що групи невеликі, отже вихователі зможуть як слід приділити увагу кожній дитині. Це важливо, адже ми хочемо, щоб нашою донькою займались, поки я з чоловіком працюємо.
Нам гарно скидували фотозвіт, показували як дітки граються і чим зайняті. Потім почались якісь не зрозумілі збирання коштів з батьків, то на канстовари, то на якісь засоби. Тоді я почала протестувати, як так, що ми платимо таку велику суму за місяць і з нас ще здирають. Але інші батьки мене не підтримали, тихенько все здавали.
Тоді вигадувались постійно нові причини, як наприклад, дні народження вихователів. Я була обурена, звісно, ми заробляємо достатньо, але не для того, щоб постійно все віддавати в сад. Мабуть, я була найпротивнішою мамашою з усіх, адже постійно приходила і мало не скандалила за це.
Я хвилювалась, що через мене до доньки буде особливе ставлення і не найкраще, та малеча нічого поганого не розповідала.
Минулого тижня я раніше повернулась з роботи і вирішила зайти за дочкою, щоб вдвох погуляти в парку. В саду тоді повинна була бути прогулянка, але дітей у дворі я не застала. Зайшовши в середину, я лиш побачила, як граються діти, до того ж самі. Вихователі в цей час сиділи в іншій кімнаті та пили чай з тортиком.
Вирішила подивитись, що буде далі й просто затихла у дверях. Цілих пів години до дітей так ніхто й не підійшов. Добре, що вони спокійно займались своїми справами, але по програмі садочку з ними у той час повинні були займатись вихователі. Я зовсім не знала що робити, на всяк випадок взяла телефон і зняла це все на камеру. Потім вийшла з саду і вже надворі зателефонувала чоловікові, думала хоч він порадить як діяти у такій ситуації.
Його відповідь була така, що це потрібно вирішувати з вихователями і керівництвом саду, чекати від них пояснень, а вже тоді робити конкретні дії. Там ми й вчинили, почекала його і ми разом пішли прямо до директора. Тоді я не стримувала емоцій – згадала усе, що накипіло, навіть відео показала. Але якихось вибачень чи пояснень в свій бік не почула.
Забрали доньку і вирішили, що туди вона більше не повернеться. Будемо шукати інший сад, в якому вихователі опікуються та займаються з дітьми, а не лише гроші друть.
Хочу донести всім батькам, що потрібно з прискіпливістю вибирати садок та час від часу перевіряти, чи в дійсності там все добре. А ціна ролі не грає – все залежить від людей.
