Рідна глушинка

Олег народився та виріс у кучерявому селі разом з батьками та сестрою. Вперше до райцентру поїхав з мамою купляти до школи деякий одяг та взуття, коли переходив вже у третій клас. До тих пір їздила мама з сестрою, бо вона була старшою на чотири роки від Олега. Проте хлопець навіть ніколи не задумувався над тим, що ще є десь краще місце на землі, ніж рідна глушина.

Вчився Олег на відмінно, навіть не доводилося довго сидіти над підручниками. Наука давалася легко, особливо гуманітарні предмети та фізичне виховання. У вільний від уроків час хлопець обожнював ганяти м’яча на невеличкому стадіоні, взимку – грати хокей. Дітлахів було багато в селі, практично не було хати, де росло менше, як двоє дітей.

Після завершення десяти класів, Олег вирішив вступати до університету в обласний центр. Батьки не мали особливо статків, тому Олег надівся суто на власні сили та знання. Вступити вийшло легко, навчання теж проходило цікаво. У майбутньому Олег повинен був стати вчителем історії та правознавства. Саме в інституті познайомився з майбутньою дружиною.

З Олею у них народилося трійко дітей. Жити залишилися в області в Олиній квартирі, що дісталася в спадок від дідуся. До батьків Олега їздили досить часто, маючи власне авто це не складало особливих труднощів. Діти обожнювали село в будь-яку пору року.

Олег щиро радів та навіть дивувався, що теперішні діти так цікавляться сільськими звичаями та устроєм. На той час чоловік викладав в обласному ліцеї та добре бачив захоплення підлітків. Крім телефонів, планшетів, соціальних мереж та тусовок, їх більше нічого не захоплювало.

Коли Олег з Олею та дітьми приїжджали в село, то хата наповнювалася галасом, рухом, шумом. Вони лазили по малинниках, збирали в лісі суниці та гриби, допомагали з худобою старшим уже бабусі та дідусеві. Обов’язково ходили на той стадіон грати футбол, де колись їхній тато любив ганяти м’яча.

Олег по-дитячому радувався, що його нащадки можуть хоча б на частину відчути ту атмосферу, в якій жив він сам. Чоловік гордився тим, що діти мають та знають набагато більше, ніж їхні «асфальтні» ровесники.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Рідна глушинка
Червоний камiнь
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.