Що це – батьківська рeвність, чи адекватний погляд?

Зять мені одразу не прийшов до вподоби. Так, тут можна говорити про ревність батька до обранця доньки, але він здається, й справді робить все можливе, щоб повністю її відгородити від нас.

Наша сім’я відрізняється своєю дружністю та згуртованістю. У нас з дружиною є лише 1 донечка Олеся і ми вклали у неї всю свою безмежну любов. Дали їй усе найкраще та впевнені, що виховали хорошу та порядну людину, якою можемо пишатись. Як і кожні батьки, сподівались, що в старості зможемо розраховувати на її підтримку.

Так вийшло, що на третьому курсі університету Олеся зустріла Назара та почала з ним зустрічатись. Ми не були проти їхніх стосунків й цілковито довіряли вибору доньки, хоч сам хлопець нам не надто сподобався. Згодом вони повідомили, що збираються одружитись й усі радо зайнялись підготовкою до весілля.

Якось Олеся промовилась, що вони збираються переїжджати місто нареченого і житимуть там. Така новина вибила нас з рівноваги, адже рідне місто Назара знаходиться в тисячу кілометрів від нашого. І це означало, що зустрічі з нашою донькою та майбутніми онуками будуть в край рідкісними. Обговорювати це питання молоді навіть не збирались – просто поставили нас перед фактом.

Ми з дружиною старались знайти вихід з цієї ситуації, навіть думали самі подарувати їй квартиру в нашому місті. А коли поділились цими планами з донькою, вона чомусь відмовилась. Я не розумів чому, адже за тисячу кілометрів зовсім чуже для неї місто, та й там довелось би жити зі свекрухою. Загалом, ми з коханою були засмучені вибором доньки, але нічого зробити з цим не могли.

Так, після весілля, вони поїхали й наше спілкування обмежилось відеодзвінками. З одного боку ми раділи за доньку і за те, що вона щаслива поряд зі своїм чоловіком, проте, залишились зовсім самі. Рятувала лиш робота, але на душі була якась буденна пустота.

Змирившись з цим, сподівались, що хоча б на свята донька з чоловіком приїжджатиме погостювати, але щоразу в них знаходились якісь відмазки.

Чесно, тепер я практично ненавиджу цього Назара за те, що забрав у нас доньку. От скажіть, це ж не через батьківську ревність? Ми ж не були проти їхнього одруження, нам лиш не подобається, що це чоловік забрав Олесю так далеко.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Що це – батьківська рeвність, чи адекватний погляд?