Я довго йшла до того аби навчитись цінувати право вибору. Не правильний вибір, який буде правильний тому, що хтось схвалив, втішився, зрозумів, а той вибір, який можеш зробити ти! Саме ти, тому, що так хочеш. І все на цьому. Раніше я завжди думала, що потрібно тішитись, коли тобі щастить, бо ти обрала правильно і всі задоволені цим. Але ж ні! Тепер я знаю, що потрібно цінувати свободу. Та, на жаль, багато хто цього досі не розуміє.
Брат у мене завжди був бунтівним хлопцем. Він часто робив, те, що вважає за потрібне. На цю тему було багато конфліктів з батьками. Особливо з мамою, яке все своє життя присвятила дітям і тепер вважала таку поведінку невдячністю. Я іноді її підтримувала. Одного разу брат пішов з дому.
Перед цим він сказав мені: «Зрозумієш лише, коли виростеш!». Я сприйняла ці слова несерйозно. По-перше, в 13 я вважала себе вже достатньо дорослою, а, по-друге, мені здавалось, що це якісь дурні і незрозумілі слова, бо брат розізлився і хотів якось зачепити. Після цього ні я, ні батьки не бачили брата впродовж 12 років. Він не виходив на зв’язок, батьки дуже ображались.
Одного разу, коли мені виповнилось 25 років, сталося справжнє диво. Я народилась саме 31 грудня, тому святкувала одночасно з Новим роком. Ми сиділи за столом, уже стемніло, дивились телевізор. Раптом у двері хтось подзвонив. Не повірите, це був мій брат, а з ним дружина і двійко діток. Його спершу ніхто й не впізнав. Виявилось, брат тоді пішов з дому до своєї коханої, яку наші батьки не приймали. Він мав хорошу роботу і щасливу родину.
Батьки наче й забули про образу і були раді няньчити онуків. Усі ті дурні негаразди кудись зникли і здались такими дрібницями. А я зрозуміла, як важливо не слухати когось, а робити свій вибір. Певно, я вже доросла, або ж це новорічне диво!
