Дуже важко іноді догодити другій половинці. Потрібно весь час думати не лише про себе, а й про когось. Так само з моєю подругою сталось. Розповіла мені нещодавно вся в сльозах, а я й не знаю навіть хто правий.
Одружилась вони дуже рано. В 18 років. Чоловікові на той час було 26. Вони познайомились в одному з нічних клубів на дискотеці. Соломія прийшла туди зі своїми одногрупницями, а Сергій з колегами по роботі на парубочу вечірку друга. Потанцювали кілька раз, потім ще й у місті пересікались. Нарешті хлопець наважився взяти номер телефону. Почали спілкуватись, зустрічатись. Так і освідчився. Весілля, як пам’ятаю, було дуже гарне.
Потім я не знала, що відбувалось з Соломією. Ми перестали майже зовсім спілкуватись після її заміжжя. Дівчина спочатку жила з Сергієм дуже щасливо. Вони справді любили одне одного, подорожували, відпочивали, насолоджувались свободою. Та от далі.
За 4 роки Сергієві виповнилось 30 і він почав наполягати на тому, що хоче дітей. Все ж пора йому стати батьком, не дарма одружувався.
Соломія була здивована, що чоловік так категорично поставив це питання, бо відверто кажучи не хотіла дітей. Вона думала про поповнення, але значно пізніше. Хоча б після 25. Зараз їй тільки виповнилось 22. Невже саме в розквіт молодості їй потрібно пожертвувати собою заради пелюшок і підгузків.
В подружжі розпочались постійні сварки і непорозуміння. Соломія навіть думала уже подавати на розлучення, бо відчувала моральну пригніченість і безпорадність. Та Сергій в такі моменти опам’ятовувався і припиняв цю тему. Після останньої такої сварки розмови про дітей і поповнення в родині припинились зовсім і більше не звучали. Все було практично як і раніше.
Щоправда, чоловік наче похолов, не звертав уваги на дівчину. Минув з цього моменту майже рік. Одного дня у двері квартири постукали. Це була вагітна жінка. Соломія спочатку не розуміла що відбувається. Ця жінка схлипувала і не могла спокійно сказати те, що хотіла. Тому, дівчина запросила її зайти.
Виявилось, що ця жінка носила під серцем дитину Сергія, її чоловіка. Соломія не знала як реагувати. Вона не могла ні плакати, ні кричати, ні навіть видавити з себе хоча б слово. Прийшов чоловік. На багатозначний погляд Соломії Сергій відповів: «А що ти хотіла? Сама винна, я ж просив.» Подруга дуже розгублена, не знає як чинити. Що б ви порадили?
