Отак буває, що живеш усе своє життя прив’язаний до матері і навіть не уявляєш собі що колись перестанеш взагалі з нею спілкуватись.
Так трапилось з моїм другом Дмитром. Зараз йому 37 років. Матері 73, живе вона сама. Чоловіка поховала 4 роки тому. Рівно стільки ж вони з сином зовсім не підтримують зв’язок. У Дмитра однокімнатна квартира у центрі на першому поверсі. У дуже гарному стані. Проте, йому важко вмістити там свою сім’ю з 3 дітьми.
Мама дуже сина любила. Коли чоловік останні місяці був хворий вона хату зовсім занедбала. Нічого не доглядала, не прибирала. Син це бачив, та як зарадити не знав. Будинок був досить великий, і город є. Та мама зовсім тим займатись не хотіла.
От після похорону син дав трохи мамі часу, щоб відійти від такого стресу. Вона змінилась після смерті чоловіка і ще більше збайдужіла до всього світу.
Через кілька тижнів Дмитро з сім’єю приїхав до неї в гості. Навіть не очікуючи відмови, він запропонував:
–Давай ти у нашу квартиру переїдеш. Тобі і до базару буде близько і менша площа для роботи. І перший поверх. А ми б у будинку оселились. Тут все-таки для дітей більше простору. Та й ми б ремонт зробили, все-таки біля приватного будинку більше чоловічі руки потрібні.
Так тьотя Зіна виявляється на це образилась. Скандал почала такий, що аж діти полякались. Сказала, що він все життя тільки на цей будинок оком кидав, матір рідна його зовсім не цікавить. Ніби то він лише її смерті і чекає.
І він, і невістка були шоковані з такої реакції. Дмитру дуже боляче було таке чути. Вирішив більше з мамою не спілкуватись раз вона думає, що син настільки корисливий.
