Все було зроблено добре – два різні входи, в кожного свій ґанок, але при цьому одне велике подвір’я, яке вони не розділили парканом.
З Петром я одружилась близько двох років тому і вже тоді він жив у своєму домі, тож я повністю прийняла всі умови проживання. Я знала, що подвір’я спільне і що ми маємо такі ж права на ньому, як і його старша сестра. Та Олена чомусь вирішила, що вона головна господиня і може сама все вирішувати – чи сіяти траву чи ні, які квіти саджати навіть на нашій половині, чи ставити басейн і так далі. Вона не питала дозволу у нас, але сварилась з нами, якщо ми щось робили самі. Їй не подобалось те, що на нашій половині ми встановили мангал, альтанку та дитячу гойдалку – хоч вони ніяк їй не заважали. При цьому всьому вона спокійно перенесла на наш бік сміття, яке залишилось після ремонту і місяць не поспішала його вивозити, поки Петро не почав сваритись з нею.
У нас постійно виникали скандали на маленьких дрібничках, навіть, як я хотіла допомогти. Якось їх не було вдома, але Олена випрала одяг і розвісила його за будинком. Так от, розпочалась сильна гроза і я вирішила зібрати їх речі, щоб вони не промокли, і занесла до себе додому. Який скандал влаштувала Олена – вона звинувачувала мене у крадіжці, у ворожбицтві та взагалі, що відколи я прийшла у них все не ладнаються справи. Мені було страшенно образливо це чути, але я змовчала.
Ще й свекруха завжди ставала на бік своєї доньки – стверджувала, що Олена старша і я б мала прислухатись до неї. І взагалі – я прийшла у невістки та маю мовчати та тихенько дбати про свою сім’ю. таке ставлення рідні до мене дуже дратувало мого чоловіка і він постійно конфліктував з мамою та сестрою. Це ще більше підливало масла у вогонь – вони були переконані, що то я його налаштовую проти них.
Не знаю, чому вони мене так не люблять – я нічого поганого їм не робила і не казала. Але вже є, як є. Через постійні проблеми з Оленою я вирішила більше взагалі не мати з нею жодних справ – хай сама вирішує свої питання і проблеми. Ідея була відмінною – вона ж казала мені не пхати свого носа до них. От я прислухалась.
Та трапилась одна пригода, яка ще більше роздратувала сестру мого чоловіка. Якось вона забула закрити хвіртку і на наше подвір’я забрели чужі кури, а за ними сусідська собака. В нас не було грядок, тому нам вони не пошкодили нічого, а от в Олени були. Собака почала ганятись за птицею і повністю затоптала грядки з квітами та полуницею. Вона так бігала, що аж пил підіймався. Олени саме не було вдома. Та я вирішила не втручатись – знов вийду винною як з білизною. Я просто мовчки спостерігала з вікна за всім. Коли Олена повернулась додому, то була шокована – квіти були потоптані, полуниця валялась на землі у порохах, а під кущем спав сусідський Рекс. Хоч собака була спокійна, але дуже полюбляла гратись та бігати. Таких криків я давно не чула. До того ж Олена прибігла до нас до дому і почала сваритись зі мною – чому це я не нагнала пса і не подбала про їх грядки. Коли ж я пояснила, що вона заборонила влазити у їх справи – сестра мого чоловіка стала червона як буряк, але сказати вже не мала що.
