Ми вже давно з дружиною займаємось так званою «благодійністю». Ми одружились дуже молодими, ще 6 років тому. Переїхали на нову квартиру, своїх дітей поки що не маємо, проте плануємо. За час нашого тут проживання ми знайшли собі певне заняття. Чи воно знайшло нас.
Склалось так, що наші сусіди – неблагополучна родина. Батьки випивають, їхній дочці зараз 7 років. Дуже гарна і слухняна дівчинка, розумничка і така самостійна.
Дружина завжди жаліла її, та й я не заперечував. Іноді Лізочка, так звали дівчинку, тікала з дому, щоб не чути постійних сварок і скандалів.
Вона часто пізно ввечері сиділа у дворі, тож моя Леся запрошувала її до нас, пригощала дитину гарячим супом або ж чаєм з печивом. Дівчинка часто веселила нас, розповідала про свій день у школі. Було видно, що Лізі не вистачало простого елементарного спілкування з батьками, вона дуже хотіла уваги.
Мене іноді насторожували такі стосунки з сусідською дочкою. Все ж таки вона нам не рідна, та й батьки її не знають про це.
Дівчинка перший час розповідала нам про батьків тільки хороше, що вони її люблять і піклуються, просто іноді їм важко, бо ні тато, ні мама не можуть знайти роботу.
Пізніше ці відвідини нас Лізою почастішали. Вона приходила якщо не через день, а то й щодня. Я вже казав дружині, що мене це все-таки насторожує. Можливо, ситуація у їх сім’ї погіршується. Та й Леся почала забувати про власну сім’ю, переймаючись сусідською.
Хоча нічого не трапилось того вечора. Та й наступного теж. Вона ще тиждень навідувалась до нас щодня. Все було спокійно і невинно, та пізніше я почав помічати, що деякі мої речі зникають. Пізніше зникли прикраси дружини.
Ми зрозуміли одразу ж, що крім Лізки ніхто цього зробити не міг. Ми наївно вирішили поговорити з батьками дівчинки. До нас вийшли геть спиті чоловік та жінка. І замість того, щоб вислухати та вибачитись ці двоє почали справжнісіньку бучу. Було видно, що подружжя щось вживало, вони поводились неадекватно, волали, кидали речима. Як ми зрозуміли це був задум батьків, щоб дочка нас обкрадала.
Ми зрозуміли, що тут нам ніхто не допомагатиме, а тим паче не вибачатиметься. Викликати поліцію? Але ж у нас немає доказів, то що з того буде? Заплатимо штраф за хибний виклик, ще й ця сімейка почне нам мститись. Нам проблеми не потрібні.
Просто треба вчитись на чужих помилках, тому ніколи так не чиніть. А ми з дружиною вирішили таки народити дитинку. І назавжди ми для себе вирішили тепер чужих дітей жаліти не будемо.
