Теща напоумила дружину покинути мене

Я думав, що ніколи не одружусь. Бувають же ж одинаки по життю. І я себе до них причисляв. Та от час минав, я закінчив університет, багато працював. Коли отримав хорошу посаду і гідну оплату праці, познайомився з дівчиною. Одразу ж відчув рідну душу. Хоча вона, мабуть, сумнівалась.

Довго Ілона мене ігнорувала. Навіть не хотіла чути спочатку. А потім якось лід розтанув. Почали спілкуватись, зустрічатись, гуляти. Я і в кіно її водив, і в ресторани, і закордон пізніше возив, бо вона ще ніде не була.

За рік я познайомив її зі своїми батьками. Вони з іншого міста, живуть далеко, але приїхали відвідати мене, що трапляється рідко. От якраз так співпало, що Ілона підійшла. Так і познайомились. Тато мій таке не любить обговорювати, тому його думки знати не можу, а мамі дівчина сподобалась. Навіть дуже.

Я цьому звісно втішився. Щоправда, час минав, а я й досі батьків Ілони не знаю. Минув ще рік. Я освідчився. І вона погодилась. Почали до весілля готуватись. От я й побачив врешті свою тещу. Чоловіка, як виявилось, вона втратила кілька років тому.

Жінка була досить гарно одягнена, доглянута. Аж після весілля я зрозумів який у неї кепський і скупий характер. Наче класичний сценарій якогось фільму. Та нічого. Ілоні запропонував жити в орендованій квартирі одразу ж. Проте, це не допомогло позбутись пані Вітални. Вона почала щодня приходити. Найрідше через день. Перевіряла наш побут і тому подібне. А дружина не те, що заперечувала, навіть ключі їй дала.

Минув час. Дружина народила мені сина. І я думав, що це знак нашого дорослішання для тещі. А от і ні. Все ще більше ускладнилось. Грошей на квартиру мало, а тут досить тісно. І ще й пані Віталіна в нас. А іноді Ілона покличе допомогти, то мама її і заночувати може на дивані в кухні. Ще й Ілона почала постійно мене винуватити.

Стосунки у нас жахливо погіршились. Я не розуміла що за причина? Здавалось би, навпаки все повинно бути краще.

Дитина б мала нас об’єднати. Є ж для кого жити. А потім я з’ясував причину всіх сварок. Моя теща!

Це пані Віталіна намовляла Ілону постійно. Що я винуватець всіх земних бід і нещасть. Я мирився ще два роки.

Гадав, може жінка тверезо погляне на ситуацію. Я забезпечував достатньо і її, і дитину. Квартиру, комунальні, одяг, їжа, і навіть трішки заощаджень. Це все мої гроші. Але я ще й виявився недолугим, скупим, лінивим і таке інше. Що ж…Зараз ми вже другий місяць живемо окремо. Ілона з’їхала до мами з дитиною. А я не маю за що вибачатись.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Теща напоумила дружину покинути мене