Ми з дружиною познайомилася у супермаркеті. Вона попросила мене дістати їй з верхніх полиць продукти, а то вона низького росту і не діставала. Так і розговорилися. Знаєте, психологи кажуть, що якщо ти побачиш «свою людину» вистачає лише 0.12 секунди, щоб закохатися. Думаю, саме це трапилося зі мною, адже відпускати Катерину я більше не хотів.
Взявши її номер телефону, я написав наступного ж дня із пропозицією випити чашечку кави. Вона погодилася. У цей момент у мене був вигляд, як малого хлопчиська, який радів від звичайного «Так». У нас було декілька зустрічей перш ніж мені нарешті вистачило сміливості запропонувати дещо більше, аніж просто прогулянки. Так ми стали зустрічатися.
Наші стосунки розвивалися доволі стрімко, – за місяць Катерина переїхала до мене на квартиру, а ще через два – я зробив їй пропозицію руки і серця. Ми дуже швидко розписалися і вирішила завести дитину. Все вийшло з першого разу і кохана повідомила, що вагітна.
Нам спочатку сказали, що буде двійня. Потім побачили трьох, я вже трохи злякався – все ж таки це досить ризиковано. Особливо, почало спливати у думках – як же їх всіх поставити на ноги?? Прийдеться шукати ще декілька робіт. Ми з дружиною нервово посміялися, одна вкінці-кінців лікар побачила чотирьох! У Катерини був плановий кесарів розтин, дуже багато лікарів було – адже випадок рідкісний. Мені розказували, що за останні 10 років у тому пологовому будинку ми були такі перші. Пощастило, що всі народилися здорові. До речі, всі – хлопчики. Уявляєте? Четверо синів за один раз! Ми дуже часто їх плутали, хоч за роки з впевненістю можна сказати, що вони різні: і зовні, і характером.
Зі слів дружини, розпорядок дня настільки розписаний до дрібниць, що день виходить дуже насиченим і пролітає неймовірно швидко. У неї ж дійсно абсолютно не залишається часу на поганий настрій. Сидячи вдома та виховуючи дітей, вона цілком вивчила та опанувала, напевно, досконало такими професіями як вихователь, учитель, лікар, фінансовий аналітик, економіст, кухар.
Життя великою сім’єю доволі складне, однак нам це в радість. Ми щаслива і дружня сім’я, хоч, правду кажучи, більше дітей не плануємо…
А ви б змогли справитися одразу із чотирма карапузами?
