Відпочинок закінчився тим, що я зранку до вечора стояла в невістчиному городі, аби впорядкувати його.

Мій син одружився, та переїхав жити у передмістя Львова, ми ж із чоловіком живемо у райцентрі Херсонської області. Весілля відбулось нещодавно, тому я вирішила у свою відпустку поїхати до них у гості, аби краще познайомитись зі своєю невісткою, подивитись як вони живуть.

Львів — місто гарне, тому я знайду чим зайнятись, поки діти будуть на роботі.

Коли приїхала, на дворі був вечір. Син забрав мене додому, невістка зробила вечерю, ми всі дружно посиділи та лягли спати.

Будинок у них великий, але вони там тільки ночують, адже обоє працюють не покладаючи рук. Вийшовши до них у двір, я побачила город, де у моєї невістки Ірини ростуть помідори, огірки, перці, кукурудза. “Хазяйка” — подумала я. На роботі все встигає, вдома більш-менш прибрано, ще й город має.

Але, підійшовши ближче, я побачила, що город у жахливому стані. У мене й самої є декілька грядок на дачі, але тут значно більші масштаби. Я вважаю, що якщо вже завела город, то, будь добра, слідкуй за ним, а не покинь напризволяще.

Вся земля заросла зіллям, яке потрібно було пополоти. Цілий день я мучилась із ним, і нікуди не виходила, аби зробити невістці краще. Але коли ввечері всі прийшли додому, ніхто навіть і не помітив змін у городі.

Наступного дня я пішла і повибирала огірки, попідв’язувала помідори, аби вони не згнили на землі, також змучилась нереально, ще й зіпсувала свій манікюр. Цього ніхто також не помітив. Я чекала на якусь вдячність, а від дітей не почула ні слова.

Коли я вже збиралась їхати додому, то син запитав чому ж я все-таки нікуди не ходила гуляти, адже приїхала для цього. На що я відповіла, що приводила до ладу їхній город, чого вони звичайно ж не помітили. Та син мені відповів, що його дружина городом майже не займається, оскільки їй просто не було чим зайнятись, тому вона і придумала собі таку забавку на карантині, а зараз, коли все повернулось на свої місця, і вона знову вийшла на роботу, то городом іноді займається її мама.

“Ми не просили тебе про це, мамо. Я думав, тобі просто немає чим зайнятись, тому ти займаєшся тим городом. Це був тільки твій вибір, тому не треба зараз сваритись та ображатись. Ти сама вибрала те, чим тобі хотілось зайнятись!”

Не знаю, начебто син і правду каже, але все ж образливо від того, що ніхто не оцінив моїх старань.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Відпочинок закінчився тим, що я зранку до вечора стояла в невістчиному городі, аби впорядкувати його.