«Ви хто? Яка кохана? Це я дружина Ярослава» – кричала я трубку

З чоловіком ми одружені вже майже 3 роки. І весь цей час я була переконана, що у нас хороша, щаслива сім’я і ми не маємо жодних секретів одне від одного. Так тривало до минулого понеділка, коли я випадково взяла телефон чоловіка і відповіла на дзвінок – він у той час був у душі, а хтось безліч раз телефонував без перерви.

Чотири роки тому я зустріла Ярослава – на той час я працювала у банку, а він був моїм клієнтом. Я була у відділенні по роботі з юридичними особами – він мав власну фірму з продажу автозапчастин. З часом наші робочі стосунки переросли у щось більше – декілька раз він запросив мене на каву. І так я не встигла зрозуміти, як закохалась. Ярослав теж швидко прикипів до мене і вже через пів року знайомства зробив пропозицію.

За рік після одруження у нас народилась донечка Софійка – Ярослав був безмежно щасливий, як і я. і все ніби у нас було гаразд: власний дім, хороше фінансове становище, кохання та добробут. Принаймні я завжди так думала.

Та останнім часом помітила тенденцію, що певні дні тижня мій чоловік затримується допізна на роботі – він переконує, що має купу справ в офісі і просто не може вирватись раніше. Я була не надто задоволена, але розуміння, що чоловік дбає про сім’ю і наш добробут і моя підтримка йому просто необхідна. І я його підтримувала – готувала смачну вечерю, завжди зустрічала у гарному настрої, давала можливість відіспатись, робила все, щоб вогонь пристрасті не погас. Але, як потім стало зрозуміло, цього йому було мало.

Якось недільного ранку чоловік, після пробіжки, пішов у душ, а телефон залишив у кухні – я саме готувала йому сніданок. Коли вперше зателефонували – я проігнорувала. Потім було ще декілька дзвінків з невідомого номеру. Я не втримала і взяла телефон, щоб сказати про зайнятість чоловіка. Але на тому кінці слухавки почула жіночий голос і перші слова:

– Котику, а ти сьогодні приїдеш? Я зіскучилась.

– Ви хто?,– кричала я, –  Чому ви телефонуєте моєму чоловіку?

–  Я його дівчина. Яка дружина ви про що? – стверджувала панянка.

Я кинула трубку і не слухала далі. Почала виясняти стосунки з чоловіком. Він переконує, що це помилились номером. Але я не вірю. Він точно мені бреше. Хоча, якби це була коханка, то чому номер не записаний. Але що робити? Телефонувати тій дівчині я не хочу. У нас дитина і я не хочу залишитись сама. Я в розпачі від несподіванки.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
«Ви хто? Яка кохана? Це я дружина Ярослава» – кричала я трубку