Мої діти завжди сидять в телефонах чи комп’ютерах і ми рідко проводимо час всією сім’єю разом і весело. То в когось онлайн урок, хтось дивиться фільм тощо. Я постійно кажу дітям, що без цієї всієї техніки було цікавіше жити. Вони кажуть, що я старий і не розумію їх. Можливо так і є, та інколи хочеться разом з ними провести хоч один день так, як колись в дитинстві веселились ми, щоб показати їм як це весело.
Ми живемо в приватному будинку і одного вечора нам вимкнули світло, діти так засмутились, адже їм нічого робити. Я запропонував їм пограти в настольні ігри, поговорити або вийти на двір і зробити вечерю біля вогнища. Вони неохоче погодились, і поволоклись за нами з дружиною, ми вирішили об’єднати всі перераховані мною забави.
Якщо чесно, давно так весело не проводив час з сім’єю. Діти грали в ігри, говорили між собою і в них ні разу не було жодної сварки ( зазвичай їх по 5 на день). Ми їли картоплю з вогнища та танцювали, ніби повернулись у часи моєї молодості чи дитинства. Коли увімкнули світло ніхто навіть не помітив, всі далі дружньо веселились.
Тепер діти просять частіше робити такі вихідні, а я став ніби щасливішим, адже, виходить, я виграв суперечку. Звичайно я розумію, що технології полегшують нам життя, і сьогодні без них ніяк, але малим сподобалось проводити час, як колись робили це ми.
