У Артура і Ангеліни є лише мама, Олександра Павлівна. Тато був старшим від мами на 10 років і вже давніше п0мер. Зараз обоє закінчили інститути. Артуру виповнилось 26 років, Ангеліні- 22.
Обоє житло орендували, бо нещодавно вирішили одружитись. Весілля були з різницею в пів року. І майже одночасно невістка та дочка завагітніли. Між дітьми усього 2 місяці різниці.
Ангеліна народила донечку Соломію, а Оксана – синочка Артема. Спочатку усе було дуже добре. Молоді мами справлялись і навіть одна одній допомагали. Бо орендовані помешкання були у сусідніх будинках. Проте, далі все почало змінюватись. Наприклад, Ангеліна вирішила, що хоче виходити на роботу.
Дитині виповнився лише 1 рік. І няню вона наймати не хотіла. Це зовсім не варіант.
От і домовились з братовою. Їй же ж все одно сидіти вдома. То пригляне за двома дітьми. Оксана спочатку була не проти. А далі думка різко змінилась.
Діти увесь час плакали. То одного нагодувати не встигла, то спати вкласти ніяк не може. Один плаче, а інший підтримує.
Дівчина терпіла як могла. Хоча катастрофічно нічого не встигала. Почала бути дратівливою, збудженою. І з чоловіком частіше сваритись почала. Діти з неї повитягували усі соки. Вона вже й на сина почала зриватись, гримати постійно.
Артур сказав, що більше так продовжуватись не може. Усе-таки Оксана нічого не має з цього сидіння.Вона сваритись не хотіла, чоловік сам поговорив з сестрою. Сказав, що так далі продовжуватись не може. Ангеліна не образилась. Усе зрозуміла. Усе-таки, теж в декреті була. Знала що це таке.
Вона вирішила маму попросити допомогти. Олександра Павлівна рано вийшла на пенсію. Нічим не займалась. Фізично ні на що не скаржилась. Тож їй нічого не заважало приглядати за онукою.
Вона не з превеликим бажанням, але погодилась. Посиділа тиждень. Наче б то нічого особливого й не відбувалось. Та Олександра Павлівна дуже розізлилась. Сказала її більше не чекати. Без причин. Просто відповіла, що вона бабуся, а не нянька. Нехай собі наймають людину, якщо працювати хочуть.
Дочка була дуже здивована. Вона не розуміла у чому причина такої поведінки.
Як не вмовляла, мама категорично сказала «ні». Тож Ангеліні нічого не залишалось, як звільнитись з роботи і весь свій час присвятити дитині.
А от мама через кілька днів, як виявилось, почала приглядати за Артемом. Бо Оксана теж на роботу вийти хоче. От гуляли з малюками і в дворі зустрілись. Мамі наче незручно стало, проте з майданчика не пішла. А от Ангеліні зовсім неприємно було. Вирішила додому повернутись. Хіба Соломія не її онучка. А вона отак легко до Артема пішла, відмовившись від її дочки.
А як ви вважаєте? Яка причина такої поведінки Олександри Павлівни. І чи справедливо це взагалі?
