Я хочу розповісти вам історію про те, як я познайомилась зі своєю бабусею, коли мені було вже 12. Адже чоловік моєї бабусі Ольги дідусь Степан — це колишній чоловік бабусі Оксани. Між ними довго бушувала неприязнь та злість, через яку страждала я, але я дуже хотіла познайомитись з мамою свого вітчима Саші. Степан пішов від Сашиної мами, і почав жити із бабусею Ольгою, коли Саші було близько 16 років. А тепер Степан – це вітчим моєї мами. Отакий тісний та заплутаний світ.

Ми живемо всі разом: моя мама, тато і я. Тато мені не рідний, але він відноситься до мене так, наче я його дочка, на відміну від мого біологічного батька, який після моїх шести років просто зник — перестав дзвонити, приходити та взагалі брати слухавку.

В 7 років у нашому із мамою житті з’явився Саша. Він був дуже добрий до моєї мами, постійно приносив їй квіти, цукерки. Разом із ним мама почала посміхатись. Також він дуже добре відносився до мене: водив мене в парк, грався зі мною, коли мама затримувалась на роботі. Невдовзі дядько Саша почав жити із нами. Він вчив зі мною уроки, гуляв, завжди брав щось смачне для мене, коли ходив у магазин, тому, відчувши батьківську любов, я почала називати його татом.

Мама часто мене водила до бабусі Ольги та дідуся Степана — її мами та тата, але я не розуміла, де мама Саші? Чому ми ніколи з нею не бачимося? Скільки разів я запитувала про це в мами з татом, але ніколи не отримувала відповіді на своє запитання — вони завжди переводили тему.

Одного разу я підслухала розмову тата по телефону. Він говорив точно зі своєю мамою, але його тон говорив зовсім про інше. Він звертався байдужо, говорити не хотів. Я зрозуміла, що вони говорили про мене, бо тато відповів: “Свою онуку Аню ти не побачиш, її мама не дозволяє. Ні, це не має значення. Я не можу нічого з цим зробити”.

Тоді мені було 12 років, і я весь час думала, що моя бабуся просто не хоче мене бачити, але насправді вияснилось, що навпаки — вона просить зустрічі, але мене чомусь не відпускають до неї. Тому я зажадала пояснень від мами, адже ніхто не повинен вирішувати за мене бачитись мені з бабусею чи ні.

Мама довго не хотіла мені нічого розповідати, вона намагалась змінити тему, але марно — я не збиралась відступати.

Тоді я дізналась, що дідусь Степан — це колишній чоловік Оксани, татової мами. Бабуся Оксана не тримає зла ні на кого, хоч і її покинув чоловік після 17 років шлюбу, пішовши до іншої жінки — бабусі Ольги, маминої мами. А через декілька років тато Саша познайомився із моєю мамою. Все ж, світ тісний. Через цю тісноту та недоговореність між людьми, я не була знайома зі своєю бабусею Оксаною.

Хоч і бабуся Вікторія дуже була проти цього знайомства, і була зла на бабусю Оксану, через незрозумілі причини, ми все ж знайшли можливість і сили познайомились.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Я хочу розповісти вам історію про те, як я познайомилась зі своєю бабусею, коли мені було вже 12. Адже чоловік моєї бабусі Ольги дідусь Степан — це колишній чоловік бабусі Оксани. Між ними довго бушувала неприязнь та злість, через яку страждала я, але я дуже хотіла познайомитись з мамою свого вітчима Саші. Степан пішов від Сашиної мами, і почав жити із бабусею Ольгою, коли Саші було близько 16 років. А тепер Степан – це вітчим моєї мами. Отакий тісний та заплутаний світ.