Я завжди давала доньці поради щодо того, як правильно обрати чоловіка, а вона постійно прислухалась до мене. Але зараз їй вже близько 40 років, і її життя походить на якийсь фільм жахів. Мабуть, мої поради були не зовсім хорошими
Коли моя донька стала підлітком, і почала спілкуватись із хлопцями, то я зрозуміла, що прийшов час для моїх порад. Бідного зятя я собі не хотіла. В мене була мрія, аби моя дитина жила, як у Бога за пазухою, тому я постійно казала Олені, аби вона добре придивлялась до кавалерів.
Донька слухала мене, і навіть не хотіла пускати на поріг тих, хто приходив без квітів до неї в гості. Часто я просто говорила, що той чи інший не підходить їй, і, на диво, вона припиняла із ними спілкування.
Одного разу до неї прийшов у гості гарний молодий хлопчина. Тоді він приніс два букети — мені та їй, за що він мені відразу сподобався. “ Такий хлопець підходить моїй доньці” — подумала я, і того ж вечора схвально висловилась щодо нього.
Оленка дуже зраділа тому, що Віктор мені сподобався, і відтоді він почав часто до нас приходити. І кожного разу приносив чи тортик, чи шоколадку мені. Такі жести дуже лестили мені, як матері. Думала, що моя дитина житиме прекрасно поруч із таким чоловіком, але як я помилялась…
Тоді їй було 19 років, коли вона сказала, що вони хочуть жити разом, тому він прийде з речами до нас. Це мене трохи шокувало, але тоді то були ще квіточки…
За тиждень Віктор прийшов до нас жити, і яким було моє здивування, коли з речей в нього були тільки пара штанів, шкарпетки та футболки.
“Нехай, – думала я, – все налагодиться, він заробить грошей, і будуть вони жити окремо та щасливо, адже гроші на подарунки ж у нього були…”
Та зараз Олені майже 40 років, вони з Віктором мають одну дитину, та досі живуть у мене у квартирі, оскільки її обранець, якого, фактично, обрала я, ніде не працює, та витрачає гроші, які заробляє моя донька. Чоловік захоплюється азартними іграми, і витрачає всі гроші на них. Часом я навіть боюсь залишати цінні речі вдома, оскільки такі люди як він, здатні вкрасти навіть у себе вдома. Але й вигнати його не можу, адже моя донька його любить, а обрала його для неї я, тому відчуваю, що змушена терпіти це все у своїй квартирі.
