Дарма я дозволила їй інколи залишати дітей у мене – вони просто некеровані, невиховані та нахабні. В принципі, як і сама Іра – вона переконана, що всі їй щось винні.
Ірина сама виховує двох дітей. Старшу Олену вона народила одразу після університету – з чоловіком тоді вони прожили трохи більше року. Він не витримав її важкий характер. А Остапа вона народила шість років тому від свого коханця, який був одружений. Дружину він, звісно, не покинув, але дитину признав та справно платить аліменти. Іра не завжди витрачає їх на дитину, а якщо бути точною – вкрай рідко. Вона переконана, що дітям багато не потрібно, а їй ще особисте життя треба влаштувати – 30 років, то не є багато.
Так от, я живу через два будинки від Іри разом з чоловіком та донькою. Ми доволі забезпечені – власна квартира з хорошим ремонтом, авто, можливість відпочивати два рази на рік та й взагалі нам вистачає. Іра ж диве в однокімнатній квартирі ,де ремонт був зроблений ще років 20 тому. Вона вічно цим незадоволена і при кожній зустрічі жартома говорить мені, що я дуже добре влаштувалась. Я роблю вигляд, що не розумію її натяків і спокійно йду далі.
Так от .трапилась якось не надто приємна ситуація. Повертаюсь я доволі пізно з роботи – у мене власний магазин і я мала подбати про всі необхідні документи, звіти у податкому та й взагалі давно планувала все посортувати. На годиннику вже було близько 10 вчора і я помічаю на лавочці двох дітей. І вгадайте чиїх? Правильно, Ірини. Після моїх розпитувань, вони розповіли, що не мають ключа, а мама з дядьою Ігорем пішли до ресторану. Мені стало їх шкода то ж я покликала їх до себе, а Ірі написала повідомлення.
Остапа та Христину я погодувала та пригостила солоденьким – діти були дуже голодними та втомленими. Іра повернулась тільки близько 12 і то тільки тому, що я їй постійно телефонувала. Забираючи дітей, вона навіть не подякувала. Але це ще не все. Наступного дня я почула дзвінок у двері й коли відкрила, то побачила на порозі дітей Ірини. Вони сказали, що мама їх прислала побути в нас, поки у неї справі. Це повторилось ще через декілька дів, і ще через тиждень.
Тепер я не знаю, як вчинити, щоб і дітей не образити, але й Іру поставити на місце.
