Як ти смієш забирати телефон у племінниці?

Ми щоліта приїжджали на дачу до батьків чоловіка – подихати свіжим повітрям, поїсти домашніх фруктів та овочів. Інколи наша 8-річна донька залишалась на тиждень-два. Хоч зі свекрухою у мене були специфічні стосунки, вона все запитувала про наші заробітки та постійно жалілась, що її донька бідніше живе, але доньку їй я могла довірити.

Окрім мого чоловіка в Алли Борисівни була ще молодша дочка Марина. Дівчина рано вийшла заміж, народила дівчинку, на 2 роки молодшу за нашу Дарину, але так само скоро розлучилась. Колишній чоловік сплачував аліменти, Марина сама підробляла адміністратором у салоні краси, але чомусь їй постійно не вистачало грошей. До того ж, вона не була обділена увагою чоловіків – і багато її рахунків сплачували кавалери. Що можна сказати – добре прилаштувалась. А на літо Марина відправляла дитину до мами – як привозила у травні, так забирала аж у вересні, а інколи пізніше. Щоправда, часто приїжджала у гості та привозила гостинці.

Цього разу, перед поїздкою, ми придбали доні телефон – не надто круту модель, але досить непоганий, як для дитини її віку. Тож ми могли зателефонувати їй у будь-який момент та не відволікати свекруху та свекра від справ. Але от декілька днів телефон доні був вимкнений. Ми вирішили, що вона просто забула зарядити його то ж не переймались.

Та коли ми приїхали на вихідні у село, то дізнались, що доня подарувала телефон Ані, доньці Марини.

Мій чоловік був просто обурений – не тому, що йому шкода для племінниці телефон, а тому, що без нашого відома його мама розпоряджається нашим майном.

–І ти, брате мій, пошкодував мамі-одиначці допомогти? Ти хочеш відібрати телефон у рідної племінниці? Та в тебе достатньо грошей, щоб купити новий. І взагалі – ти б міг і мені, як молодшій сестрі, підкинути грошенят. Як-не-як я сама виховую доньку.

– Сама? – обурився Андрій, — та тобі Іван платить хороші аліменти. Та ти сама працюєш, але ж всі гроші витрачаєш на гульки з подругами та на себе. Ти подивись, що твоя дитина не має жодного свого одягу – все вбрання їй дали ми, навіть, труси. Мовчала б, а то я Івану розповім куди йдуть гроші на дитину.

Після цього Марина забрала телефон в Ані та віддала його нам. Ми ж не взяли його – не можна вплутувати сюди дитину. А своїй донці ми придбали інший.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Як ти смієш забирати телефон у племінниці?
Червоний камiнь
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.