Ольга і Степан одружилися пізно, у кожного з них це був не перший шлюб. Але з попередніми їхніми коханими спільне життя не склалось. У Ольги від попереднього шлюбу залишилась донька Юлія.
Оля зі Степаном були знайомі вже давно, жили в одній багатоповерхівці багато років. Завжди вітались один з одним і ніколи не думали, що колись одружаться. Степан, навіть, був у дружніх відносинах з колишнім чоловіком Ольги.
Їхні розлучення були майже в один час і вони обидвоє його важко переносили. Так якось ненароком розговорились і помітили, що у них багато спільного. Тоді й почалась їхня історія кохання. Звичайне дружнє спілкування переростало у щось більше та серйозніше.
Це не подобалось лише Юлі. Вона не сприймала розлучення мами й тата, тому вважала, що та зраджує їхню сім’ю. Навіть на якийсь час переїхала до батька, але той не сильно був у захваті від проживання з донькою підлітком. Тоді вона повернулась до Ольги та всіляко намагалась зіпсувати їй життя.
А коли мама переїхала у квартиру Степана, то й взагалі спокою не давала. Хоча у її розпорядженні була ціла вільна квартира, яку Оля залишила на дочку.
– Ти розумієш, що я жінка і заслуговую бути коханою? Так, у нас з твоїм батьком не склалося, але це не привід мені ставити на собі хрест – все втолковувала Юлі.
Та й причин у дівчини переживати за матір не було – Степан чудовий чоловік і на відміну від колишнього не ображав, а поважав свою кохану.
З самого початку намагався налаштувати з Юлею спілкування, та вона все не йшла на контакт.
Оля вже зовсім відчаялась, вона не знала, як подружити коханого з єдиною донечкою, всі варіанти перепробувала, але так нічого й не виходило.Юля приходила до них і тільки возмущалась. Так завжди старалась зачепити і принизити чоловіка. А він усе терпів, та навіть слова не говорив Олі.
– Степане, а що тут у вас ремонт не зроблений?
– Ні, поки зарплата не дозволяє зробити це одразу, потрібно ще назбирати грошей.
– То як ви, що, бідний?
У Степана так за життя і не народились свої діти, тому він мав надію, що Юля колись зможе його прийняти.
– Я сподіваюсь ти колись зможеш зрозуміти, що своїми вчинками ти лише руйнуєш матері життя.
– Ви ніколи не заміните мені батька! Зрозуміло? А мати до нього ще повернеться, я зроблю для цього все можливе!
– Юлю, навіть на думці не мав зайняти місце тата у твоєму житті. Зрозумій, що я люблю твою маму і лише хочу робити її щасливо, не більше. І впевнений, вона дуже зрадіє коли ми будемо нормально спілкуватись.
Так, одного разу, Оля стала випадковим свідком такої розмови. Вона була зворушена словами Степана і ще раз переконалась у правильності свого вибору. А з Юлею вирішила сама серйозно поговорити.
Розмова була по душах, але напружено. Це був останній раз, коли жінка переконувала дочку прийняти її коханого. А в кінці додала – або ти до Степана по людськи ставишся і налагоджуєш контакт, або їдь до батька і там йому своє “фе” показуй.
Юля розуміла, що з батьком їй також життя не буде, тому вирішила прийняти позицію матері. Вони зі Степаном не подружились, але, принаймні, дівчина більше не нападала на чоловіка з різними звинуваченнями.
Час проходив, донька Ольги виросла, зустріла хорошого хлопця і ось уже всі ретельно готувались до їхнього весілля. Планувалось пишне, шикарне святкування. Батьки дівчини всі гроші вклали, лиш би та була найщасливішою нареченою.
І лише тоді, на весіллі, до Юлі прийшло прозріння, якою ж егоїсткою вона була раніше. В цей момент дівчина почувала себе найкоханішою, найулюбленішою і найбажанішою, зрозуміла, скільки років сама заважала своїй матері відчувати те саме. Стало неймовірно стидно перед мамою і Степаном, на весь зал, перед усіма гостями, Юлія оголошувала тост і за стільки років вперше попросила вибачення у своєї сім’ї. Зворушені були всі, а Ольга зі Степаном і не тримали образи на дочку, любили її такою, яка вона є.
