Зять заявив, що квартиру яку ми подарували доньці потрібно записати на нього. Це я лише його так називаю “зять”, а насправді вони живуть в цивільному шлюбі. Хитрий, заявив, що краще не розписуватись – адже так моя донька буде отримувати більші виплати від держави. Ще й доньку мою переконав що так буде правильно.

– Це ж треба таким наглим бути! – ні, ну я все розумію, але де голова моєї доньки, що вона так погоджується на все сказане Михайлом – розповідає Ольга Вікторівна, моя сусідка.

ЇЇ доньці було 29 коли та зустріла Михайла. Як то кажуть “в останній вагон стрибнула”.

Олена єдина донька сусідки, тому та давно чекала від неї онуків. А та то кар’єрою займається, то не везе з пошуками судженого. Так в дівах і просиділа майже 30 років.

– Знайшла того Михайла на свою голову. А він же нічого не має. До того жив з батьками, сильно не заробляв – продовжує Ольга Вікторівна.

Вони з чоловіком колись мали можливість подарувати доньці квартиру, тепер вона там живе з цивільним чоловіком. Мамі ж такий перебіг подій не подобається. Вона вважає що чоловік має вести жінку за собою, а не влаштуватись в її квартирі та жити на всьому готовому.

– Та й не чоловік він їй! Так, співмешканець. Ну а як то так, щоб не одружуватись, якщо сім’ю плануєте? Мені це зовсім не зрозуміло – заявляє мати Олени.

Не раз вона їм говорила про це, але у чоловіка на все відповідь знаходиться.

А коли Олена вагітна ходила, його наглість зовсім зашкалила. Заявив одного разу, що квартиру яку ми подарували доньці потрібно на нього переписати! Благо, що вона офіційно належить батькові. А то Олена зовсім розум втратила з ним – точно б погодилась. Ми ж тримали оборону і навідріз відмовились, адже як то так, за які заслуги він мав отримати квартиру? – розсерджено розповідає Ольга Вікторівна.

Та на цьому його “ідеї” не закінчувались. Не один кредит Олена брала через його забаганки.

Я щоразу питалась в них чому вони не одружуються, адже вже й дитина народилась, а вони все теляться – каже жінка.

– Так виплати більші – відповідає Михайло – адже так донька рахується як матір-одиначка.

Я була шокована. То замість того, щоб піти на хорошу роботу, нормально заробляти ти ганяєшся за додатковими 500 гривень до виплат? – обурюється сусідка.

Заявив, щоб я не лізла у їхнє життя. Але як тут не лізти? Я ж відчуваю, що він крутить моєю донькою як йому хочеться, тягне з неї гроші. Справжній аферист! – продовжує жінка.

Олена також його вигороджує – каже, що у їхній сім’ї все спільне, тому не ділить де чиї гроші. Та що там ділити, як він толком не працює? Та і яка там сім’я? Нічого офіційного, все на чесному слові.

Мені шкода доньку, переживаю за неї страшенно. Зайвий раз не даю їм грошей – краще щось сама прикуплю, а то зовсім не довіряю “зятеві”.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Зять заявив, що квартиру яку ми подарували доньці потрібно записати на нього. Це я лише його так називаю “зять”, а насправді вони живуть в цивільному шлюбі. Хитрий, заявив, що краще не розписуватись – адже так моя донька буде отримувати більші виплати від держави. Ще й доньку мою переконав що так буде правильно.