Вийшла сьогодні до супермаркету, як стала свідком цікавої картини. Знаєте, як часто буває, діти хочуть солодощі, або іграшку, а їй відмовляють – починається справжня істерика. Класична ситуація: дитина кричить та тупає ніжками, а матір губиться в паніці, червоніє від сорому і дає на горіхи своєму чаду. Всі відчувають дискомфорт. Однак сьогоднішня подія пішла за іншим сценарієм.
– Мааам, купи мені морозиво! – почулося із сусіднього відділу магазину.
– Ні, у тебе ж лише боліло горло. Не можна.
– Ну купи, купи купи…!
Дитина доволі голосно почала вимагати від матері морозиво, що аж декілька прохожих, включно зі мною, звернули на них увагу. Дівчинці на вигляд було не більше 5 років, але очі уже відбивали рішучість її слів.
– Ні, я ж тобі уже сказала, сонце. Ми обов’язково разом поїмо морозиво, як ти лише будеш цілком здорова. Розумієш мене?
Дівчинку явно таке не влаштовувало. Я не раз спостерігала в магазині, коли дитина починає капризувати, а мама своєю чергою намагається її перекричати, привести якісь логічні аргументи, волає до чуття сорому, маніпулює малюком. Це все марно. Здебільшого вони втікають із місця істерики, адже пильний погляд людей все більше не дає спокою.
Але раптом, матір цієї дівчинки зовсім не зреагувала на дитячі сльози. Вона просто продовжувала розглядати полки із продуктами та відбирати їх у свій кошик. Дитина тупала ніжкам, кричала та навіть лягала на підлогу, – ну всі ми знаємо, як це комічно виглядає зі сторони, хоч для малечі це дійсно трагедія.
Жінку не хвилювало, що на них дивиться велика кількість людей, дехто з осудом, інші з усмішкою. А далі трапилося щось непередбачуване. Після 10-хвилинної сцени, дівчина піднялася, витерла сльози та підійшла до мами, як ні в чому не бувало. Їй стало явно нудно від того, що на неї ніхто не зреагував. Після чого чудо-жінка її обняла та усміхнулася.
Це ж треба, ось так все просто! Як ви думаєте, чи правильно вона вчинила і ігнорування проблеми – її вирішення?
