Я у батьків єдина донька, тому коли вийшла заміж, вони попросили залишитись жити у них. Мовляв, великий приватний будинок, всім місця вистарчить і в нашому розпорядженні був цілий другий поверх.
Жити з батьками у нашій ситуації було логічним, так я могла в чомусь допомагати їм та й комунальні послуги вони самі б не оплатили. Знаєте, скільки коштує утеплити будинок? – одним словом – багато. І для нас з коханим це було простіше, не довелось винаймати квартиру та роками заощаджувати, щоб купити свою.
Спершу все було дуже навіть добре. У нас був свій простір, а у батьків свій і ніхто з нас один одному не заважав. Ми гарно ділили обов’язки та жили в мирі. До одного моменту.
Ми з чоловіком вирішили зробити невеликий ремонт на своєму поверсі та приспособити все для себе. Проте, мамі така ідея не сподобалась. Вона чомусь вважала, що це потрібно робити лише в крайніх випадках. Так у цілому домі робився ремонт ще, мабуть, 30 років тому. А я хотіла чогось більш сучасного та оновленого. І не розуміла, чому мама так проти, адже ми б це зробили за свої гроші на своїй території.
Та й взагалі, я у неї дозволу не питала, тільки поділилась новиною. Тому, попри категоричну заборону, ми взялись за діло. До слова, на нашому поверсі 3 кімнати й 1 великий коридор, так ми по черзі в кожній кімнаті робили ремонт і вже через якийсь час закінчували. Залишалось лиш купити нові меблі та все було б готове.
Весь цей час мама приходила і тільки хитала головою, показуючи так свою незадоволеність. Та це були дурниці, у порівнянні з тим, що почалось згодом. А саме, мама зовсім забула про наш особистий простір й постійно нам заважала. От просто коли їй вздумалось приходила, то в нашій кімнаті собі телевізор включить, то просто почне капати мені на мозок, то ще щось. Загалом, це дуже і дуже дратувало.
Так одного разу я поставила питання ребром – або встановлюємо правила, або ми з чоловіком з’їжджаємо від батьків. Чесно кажучи я сподівалась, що вони повірять мені та погодяться на встановлені правила, бо сама не надто сильно хотіла з’їжджати. Тим паче ми планували нарешті народити діток, а робити це в орендованій квартирі таке собі задоволення.
Благо, тато встав на нашу сторону і також попросив маму не втручатись у молоду сім’ю. Всі чесно дотримувались нових домовленостей і у нас знову запанував мир у домі.
Зараз я завагітніла і навіть не знаю, як повідомити всім про те, що знову придумала. Хоч нам і добре всім разом жити, але тепер хочу бути однією господинею на кухні. Тому для цього планую трішки перепланувати наш поверх і зробити його повноцінною квартирою – навіть з окремим входом.
Так, знаю, ідея шалена, але чомусь думаю, що це буде гарним рішенням. Тепер порадьте, як правильно сказати та переконати всіх, що я не зійшла з розуму та це не через гормони?
