Не знаю як ви, але особисто я не важаю необхідним купляти для маленької дитини якісь модні, нові речі.
У мене є маленька 10-ти місячна донечка і як, як майже кожна мама перу одяг щодня, а деколи й декілька разів. Звісно, коли я тільки готувалась стати матірю, накупляла купу нового одягу і уявляла, як гарно буду одягати свою маленьку дівчинку.
Та в перший же місяць після пологів, зрозуміла, що це даремна трата часу. Діти дуже швидко ростуть – половину нових речей донечка навіть не одягла. А речі, які носились, зі швидкістю світла були забруднені.
Тому зробила висновок не зациклюватись на вигляді речей – попране це вже дуже добре. Така моя позиція не хвилювала нікого, окрім моєї матері. У неї включився цей статус “супер бабуся” і для своєї онуки вона скупляла все, що тільки можна.
Спершу це було досить таки милим, але з часом починало дуже дратувати. В черговий раз, коли мама купляла якісь іграшки чи розвивашки, все виставляла таким чином, ніби з нас ніякі батьки, бо самі нічого не купляємо. Та коли ми б встигли? Мало не щодня вона приносила щось нове та потреби тратитись ще й нам не було.
Добре, з іграшками якось я ще перетерпіла. Якоюсь частиною донечка гралась, а іншу частину ховала, щоб їй не набридало і увага не розсіювалась. Проте, коли дійшло діло до одягу, моє око починало сіпатись.
Якось мені терміново потрібно було вийти на роботу. Хоч офіційно перебувала в декреті, але директор попросив прийти за подвійну платню і я, звісно, погодилась. Так попросила свою маму посидіти з онукою.
Повернувшись ввечері, мало не впізнала власної донечки. Побачила якийсь новий одяг і не розуміла, звідки він. Мама пояснила, що вона трішки оновила гардероб маленькій.
Трішки? Коли відкрила шафу зовсім не побачила старих речей! Все було завалено новим одягом і все одного розміру. – Для чого ти це зробила? Їй за місяць знову доведеться все купляти і так постійно! А ти потратилась на те, чого вона може навіть ні разу не одягнути.
Ні, мені не шкода для донечки грошей чи нового одягу, але я не вважаю це таким необхідним для 10-ти місячної дитини. Тим паче максимум куди ми ходимо – це дім, магазин і дитячий майданчик. А для цього хіба потрібно так виряджатися? Думаю, що ні.
Розумію, потрібно буде гарно одягатись в сад, чи на якусь подію, але до цього донечка ще не доросла.
Ми тоді добряче посварились з мамою і я заборонила їй що небудь приносити без мого відома та дозволу.
Не вважаю, що від того вона стане поганою бабусею, навіть навпаки, малеча чекатиме в гості саме її, а не подарунки.
