Батьки дружини спихнули на нас свою молодшу доньку. Тепер не хочу додому повертатись.

Коли ми з Танею одружились, нам було по 25 і ми вже як досить дорослі люди створили власну сім’ю. Кохана переїхала до мене й ми справді щасливо жили. З дітками не поспішали, хотіли досягнути успіхів у кар’єрах, міцно стати на ноги та реалізувати себе.

Проте, в наші плани втрутилась сім’я дружини. Її батьки попросили взяти їхню молодшу доньку до себе, мовляв, вони вже старші, сили вже не ті й зовсім не справляються з вихованням підлітка. Таніна молодша сестра Олександра, справді не проста людина. Їй вже 15 і чи то так підлітковий вік впливає, чи що, але вона просто не контрольована.

Таке прохання батьків я зрозумів як тимчасове гостювання Олександри у нас, але аж ніяк не як постійне проживання.

Перші два тижні такого спільного життя були досить таки напруженими. Хоч з першого дня я й озвучив правила свого дому, але зрозумів, що їм слідувати гостя не сильно буде. Олександра ж сподівалась, що з нами вона житиме як в шоколаді та повністю позбудеться контролю. Але я чітко дав зрозуміти, що такого не буде – побутом займаються всі, гулянки ніхто не одобрює і поглиблений нахил на навчання.

 

Заочно я став батьком підлітка, який повністю мене ігнорував. Хоч коли сам був у такому віці, пам’ятаю, як не хотілось вчитись, а лише гуляти. Проте, тепер вдячний батькам за те, що вони все ж змушували мене здобути хорошу освіту. Завдяки цьому у мене є престижна робота та можливість просуватись по кар’єрних сходах й досягати успіху.

Таня також постійно сварилась з сестрою, але це ні до чого не приводило. Нам після роботи навіть не хотілось повертатись додому, у цю атмосферу. Будь-які спроби налагодити адекватне спілкування та пояснити щось Олександрі закінчувались крахом.

Ось вже йде п’ятий місяць такого нашого спільного проживання і можу з впевненістю сказати, що скоро так я буду сидіти на пігулках. Планую поговорити з батьками дружини, щоб вони назад забрали свою молодшу доньку. Бо чому я повинен нести відповідальність та забезпечувати чужу дитину? Раз виховали такою – тепер пожинайте плоди, а не спихуйте на когось. Хіба я не правий?

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Батьки дружини спихнули на нас свою молодшу доньку. Тепер не хочу додому повертатись.
Червоний камiнь
Privacy Overview

This website uses cookies so that we can provide you with the best user experience possible. Cookie information is stored in your browser and performs functions such as recognising you when you return to our website and helping our team to understand which sections of the website you find most interesting and useful.