Дивно прозвучить, але треба було послухати маму, коли вона була проти мого одруження з Іванною. Не подумайте, що я матусин синочок – просто в даному випадку мама таки була права.
А все трапилось дуже швидко – познайомились з дружиною на вечірці у друзів і якось все так закрутилось, що за місяць вона вже сказала про свою вагітність. Для мене це було шоком, але я не з тих чоловіків, що тікає від відповідальності. Якщо вже так трапилось – у дитини буде повноцінна сім’я та й Іванна ніби непогана дівчина. Було вирішено одружитись.
На знайомстві з батьками Іванна поводила себе доволі дивно – могла багато спорити, поводилась доволі зухвало і не надто соромилась запитувати щ ось. Мені це здалось дивним, але я подумав, що це така захисна реакція. Мамі це одразу ж не сподобалось – вона все мріяла про тиху, спокійну та неконфліктну невістку. Не тому, що така буде зручною, а просто вона хотіла знайти доньку, а не ворога чи ту, хто налаштує її сина проти неї.
Стосунки моєї мами та Іванни таки не стали кращими й далі. Мама рідко приходила до нас, а в гості до батьків я ходив без дружини – Іванка все шукала причини, щоб залишитись дома чи піти по справах. Я й не наполягав, бо знав, що і мамі так буде спокійніше, адже всіх їх зустрічі закінчувались суперечками, де саме дружина починала сварки. Іванка чомусь вирішила, що мої батьки мають нам допомагати фінансово – про своїх рідних навіть не згадувала. Та там і не було чим допомагати – батько любив випити, а мати взагалі не цікавилась життям доньки. Звісно не найкращі факти з біографії дружини, але що зробиш – я сподівався, що вона таки зміниться.
Та йшов час – краще не ставало. Навпаки, після народження сина Іванка почала поводитись так, ніби моя мама їй щось винна. Мама повинна була сидіти з онуком, давати гроші та купувати подарунки – вона звісно це робила, але по можливості. В дружини все були якісь претензії та незадоволення, яке я ніяк не розумів. Ми й самі через це сварились, бо я ставав на захист мами.
Я розумію, що дальше так не витримаю і мені важко розриватись між дружиною та мамою. Але й терпіти таке я не хочу. Я люблю свою дитину та одружився я не по-любов. Але розлучитись не можу, адже Іванка сказала, що заборонить мені бачитись з сином. Я на роздоріжжі і як мені вчинити далі я не знаю.
