Не знаю це добре, чи ні, але маю таку рису характеру — я все планую, обдумую наперед. Не люблю несподіванок, не люблю робити щось на «авось» пройде – все має бути чітко, правильно і у визначений час. Саме так я можу правильно розпланувати свій час та день.
Так було і цього разу. Окрім безлічі справ в мене була одна – зареєструвати свою дитину до садочка і для цього мені довелось йти у Центр надання адмінпослуг. Звісно, я б могла зробити це в електронному вигляді, але, як на зло, мені ніяк не вдавалось. Але я не надто тим переймалась – прийшла раніше, якраз зранечку, взяла талон на 12 годину, раніше не було, і спокійно пішла у своїх справах.
Звільнилась я, то ще не було й 11, але ходити містом не хотіла тому вирішила почекати пройму вже в під кабінетом. Людей було багато, але я не сумувала – в мене є талон і я спокійно зайду, коли підійде мій час. Я купила собі кави, одягнула навушники та вирішила послухати аудіокнигу.
Хвилин за 15 до мого часу у коридорі з’явилась жінка з трьома малими дітьми – один малюк взагалі мав не більше місяця. Жінка ходила бродила, оглядала всіх, але нічого не говорила. Та за декілька хвилин до 12 години підійшла до мене і запитала:
– А це ви зараз будете заходити до спеціаліста? А могли б ви мене пропустити? У мене був талон та діти його загубили – я марно витратила купу часу на пошуки.
–Вибачте, але я не можу. Я сама поспішаю і від ранку очікую. Підійдіть до реєстратури – можливо вам допоможуть.
– Вони мене й слухати не хочуть.
– Ще раз вибачте, але ні.
І тільки я мала заходити до кабінету – жінка вирішила забігти поперед мене і вже зібралась закривати двері. Я не втерпіла і вхопила за ручку з усієї сили. Працівники центру дивились на нас аж рота роззявили. Я культурно попросила жінку зачекати за дверима – вона відмовилась.
Спеціаліст поцікавилась у нас – що ж відбувається? Я все детально їй пояснила: що жінка загубила талон, але я не можу її пропустити, бо поспішаю.
Але, як виявилось, молода матір не записувалась на прийом – це спеціаліст перевірити у себе в комп’ютері. Просто жінка вирішила бути хитрішою і скористатись порадою подруги – протиснутись у черзі, прикриваючись малими дітьми.
Зі злістю і не підбираючи культурних слів, навіть при дітях, багатодітна мама покинула кабінет і побажала мені поганого дня.
