Це сталось після дев’яти років шлюбу. Тоді у нас був важкий період в житті, ми працювали як пр0кляті. Все намагались назбирати на покупку квартири, адже до цього часу жили на орендованих. А так, як в спадок ні мені, ні чоловікові не перейшло житло, довелось самим щось придумувати.
Звісно, було надзвичайно важко, а ще ж у нас двоє діток росли. Постійні витрати просто зводили з розуму. Ми мали по дві роботи, часто мій чоловік Володя ще окрім цього підробіток знаходив. Ми крутились як могли, на цьому ґрунті й сварок було вдосталь, постійно зривались один на одному. Тоді, в погоні за грошима наші стосунки дали тріщину.
Але все ж, невдовзі, ми змогли здійснити свою мрію й у нашої сім’ї з’явилось своє гніздечко. На якийсь час ніби й забули за всі свої сварки та образи, настільки були щасливі. Так ми змогли повернутись до колишнього свого способу життя, працювати лише на одній роботі, а вечір проводити з дітками.
Та таке щастя тривало не довго, якось я вирішила потішити Володю і йому на роботу принести обід. Тоді й застала його з цією жінкою, вони стояли й обіймались в коридорі. Так гидко стало в цей момент, ніби мене помиями облили. Я тоді не знала що робити, просто втекла звідти та ще довго бігла. Пам’ятаю як всю дорогу плакала і роздумувала як буде далі.
В той вечір чоловік повернувся як ні в чому не бувало. Я старалась не подавати виду, що все знаю, думала, коли буду знати остаточно як вирішити цю ситуацію, тоді зізнаюсь. Спочатку я дуже злилась на чоловіка, а потім сама для себе почала його виправдовувати. Думала, це та жінка його спокусила, а він бідолашний не міг противитись. Так і переконала себе пробачити зраднику.
Та згодом, мені зателефонувала ця жінка, мовляв, я заважаю їхньому щастю і мушу відпустити чоловіка. От негідниця!
Я не стала терпіти цього нахабства, одразу поговорила з чоловіком. Сказала, що якщо він мене більше не кохає, то може бути вільний, а зрадами своїми нехай когось іншого годує. Володя не став приховувати нічого, нарешті зізнався, сказав, що більше не кохає мене. Хоча я вже давно знала цей факт, але все одно було не приємно, як-не-як стільки років разом.
Домовились, що діти залишаться зі мною у квартирі, а він буде допомагати нам фінансово. Звісно, ми розійшлись мирно, але бажання помсти в мені не згасло. Так, після розлучення я повністю змінила спосіб життя – стала доглядати за собою, пішла в спортзал. Загалом, в моєму житті ставались кардинальні зміни. Практично одразу отримала несподіване підвищення на роботі, стала заробляти набагато більше і з’явилась можливість частенько їздити на море з дітками.
На ці зміни швидко відреагував колишній чоловік – одразу прийшов просити пробачення й молити пробачення, все просився назад. Й саме тоді у мене в голові визрів план помсти. Я зробила вигляд, що пробачила йому, лише попросила його при мені набрати цю “подружку” та сказати їй, що він покидає її, а повертається до мене. Звісно, вона там поплакала, щось покричала, але мені це було як мед на душу.
Ще якийсь час ми пожили разом, та в один момент я зібрала його речі у валізу і поставила в коридорі. Коли Володя повернувся з роботи, не зрозумів для чого це, а я просто сказала, як він колись “я більше не люблю тебе, вибач“.
Ось така у мене вийшла помста за зраду. Ні про що не шкодую, тепер живу своє щасливе життя і навіть не згадую за цю ситуацію. Володя деколи бачиться з дітьми, але ми з ним не перетинаємося, вважаю, що так краще для нас обох.
