Братові мого чоловіка Олегу 37 років, але він досі матеріально залежний від батьків. Батьки вже не молоді, тому живуть на дві пенсії, в той час, як син ще має здоров’я, аби працювати, заробляти гроші, та, до того ж, допомагати матеріально матері із батьком.
Часто мій чоловік також дає гроші братові, оскільки дуже його любить і поважає. Олег старший за нього, і в дитинстві, коли вони обидва ходили в школу, брат допомагав йому вчити уроки, захищав від хуліганів, поки батьки працювали і не могли приділити достатньо уваги своїм дітям.
Часом він приходить до нас із черговим проханням позичити гроші, але це “позичити” звучить дуже умовно, оскільки з усіх грошей, які Олег брав у нас у борг, він не повернув жодної суми. Та і мій чоловік Максим не просить нічого віддавати, мовляв, для брата нічого не шкода.
Справа в тому, що ми живемо вже давно у шлюбі, у нас троє дітей, і ми не маємо лишніх грошей, аби давати всім, хто попросить. Гроші розлітаються буквально на очах, адже дітям треба і те, і те, і за квартиру нам потрібно заплатити, і будинок за містом у нас в процесі будування. Мій чоловік працює на хорошій роботі, але його заробітна плата не дозволяє утримувати нашу сім’ю і його брата. Олег не хоче працювати, скільки із ним не говорили. Його улюблене заняття — це комп’ютерні ігри, де він проводити весь свій час.
Іноді Олег приходить до нас та розповідає про свої рівні в іграх, про якісь там покупки. Каже, що на цьому можна заробляти, але його успіхів я зовсім не бачу.
Мені хочеться допомогти батькам Максима, адже вони старші, дві пенсії — це мало для прожиття двох людей, але вони якось ще й Олегові гроші дають. Я намагалась говорити із ними про те, що якби вони не давали йому грошей, то він змушений був би піти на роботу, оскільки не мав би за що купити їсти, але вони й чути цього не хочуть, мовляв, це ж наш син, ми не можемо із ним так вчинити.
Я пробувала поговорити із чоловіком, аби той якось вплинув на брата, але він відмахувався. Коли просила перестати давати гроші, адже він цим робить тільки гірше Олегові, то і зовсім доходило до сварки, тож я просто перестала сподіватись на те, що ці “позичання” припиняться.
Одного дня, коли ми із дочкою приходили в магазин, щоб купити фотоапарат, який я вже давно обіцяла дитині, то побачили там Олега. Він стояв у черзі на касу, з величезним монітором для комп’ютера та з повним кошиком якихось речей. Мене це обурило не на жарт, адже ще кілька днів тому він приходив до нас, та просив грошей у Максима на їжу.
Чоловікові я говорити нічого не стала, але наступного разу, коли Олег прийшов за черговою “партією” грошей, то посадила його навпроти себе, та пояснила, що брати гроші в рідних і не працювати в його віці — це не правильно. До того ж, ми економимо гроші на багатьох речах, аби добудувати будинок за містом, а він ходить по магазинах із технікою та скуповує всі прилавки.
На цю розмову прийшов Максим, і закінчилось все тим, що він перестав зі мною розмовляти, адже все це “не моя справа”. Чоловік сказав, що сам розбереться, а я в цю ситуацію сунути носа не повинна.
Я не знаю, що мені робити, адже це зовсім не правильно, що всі навколо так опікуються людиною, яка зовсім не хоче працювати, а тільки жити коштом других. І мені дуже образливо, що мій чоловік надає перевагу своєму братові, ніж нашій сім’ї.
