Діти хочуть навчатись в місті, а мама не пускає

Бувають іноді такі старші люди, які зовсім не приймають прогрес та зміни, що відбуваються у суспільстві. Ось наприклад у моєї бабусі в селі є сусідка. Їй 43, та вона рано вийшла заміж і народила.

От в них з чоловіком є двоє дітей: старший син Богдан – мій ровесник, йому 24 роки. А його молодшій сестрі Марійці виповнилось 19. І весь цей час вони воюють зі стереотипами.

А якщо точніше, то з переконаннями їхньої матері про те, що життя у місті породжує зло. Вони ж дуже хотіли переїхати.

Богдан зараз втратив час, який міг провести за навчанням в університеті. Та й Марійка рік згайнувала. І як не вмовляли родичі та знайомі тьотю Зіну, все одно не виходило. Богдан вчився не надто добре, але був вихованим та спокійним хлопчиною.

Зате, Марійка ще й відмінниця, і школу з золотою медаллю закінчила. А от вступати мати їх не хотіла відпускати. Лише цьогоріч брат набрався сміливості і поставив матір перед фактом, що забирає сестру і вони обоє їдуть вчитися в столицю.

Богдан працює і вчиться на заочному, а от Марійка вступила на бюджет. Вчиться добре і стипендію отримує. Все в них чудово, влаштувались. Нещодавно тьотя Зіна в гості приїжджала, хотіла подивитись на ту столицю і життя в ній. Та нічого не змінилось.

Нічим діти не могли матері догодити, усе не так. Перехожі одягнені занадто відкрито, шуму і газів багато, ніякого спокою та затишку. Але вони свій вибір зробили. І мама переконати їх так і не змогла.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Діти хочуть навчатись в місті, а мама не пускає