В мене двоє синів одному 7 років, іншому 14.Я живу без чоловіка і постійно допізна працюю. Так за молодшим сином мусить наглядати старший, зазвичай все добре, поки я приходжу з роботи вони вже ситі вчать уроки.
Мені інколи дуже сумно від думки, що я проводжу дуже мало часу з своїми дітьми, вони за мною сумують, а я нічого не можу вдіяти, мушу працювати аби нам було що їсти. А інколи так хочеться просто розслабитись та відпочити в якомусь кафе з малими або пограти і згадати дитинство.
Сьогодні я лишилась на роботі ще довше, і прийшла тоді, коли діти мали вже спати. Заходжу у квартиру, а там чути сміх і якийсь ще дивний звук, я тихенько заглянула у кімнату, а ці бовдури прибрали килим, намастили підлогу олією і роблять вигляд, ніби катаються на ковзанах.
Може і потрібно було насваритись, та останнім часом так багато стресу, що я просто зняла взуття і приєдналася до них. За останній час це був найкращий вечір, ми сміялись, катались, потім разом це все прибирали і пішли пити чай з тортиком. Я відпочила так, ніби на мальдіви полетіла.
Дозволяйте собі інколи побути дітьми, це дуже корисно. Вони просять ще так само погратись, а я не хочу дозволяти їм зайвого, але в глубині душі я б так кожен вечір проводила, це виявилось дуже весело.
