Але при тому всьому його матір могла з легкістю вказувати що і як робити не тільки йому, але й майбутній невістці. Син ніколи не робив матері зауважень – хоч та могла перегинати палицю та пхати свого носа всюди. А от Марині Олександрівні діставалось за двох.
Аліна та Микола зустрічались близько року то ж не дивно, що все частіше почали з’являтись думки про одруження. Плани були грандіозні, тому вирішили відкласти весілля на наступне літо, щоб встигнути все гарно підготувати. Але жити разом вирішили ще до весілля. Не дивно, що й з батьками почали бачитись частіше – вони вже сприймались як рідня. Тільки от тещу Микола ніяк не хотів приймати – упереджене ставлення до жінки у нього було з першого дня. Йому не подобалось те, як вона розмовляє, що розповідає, що радить донці та взагалі все. Посиденьки у домі тещі для нього було мукою – частенько шукав причини, щоб швидше піти.
Зате все, що робила і казала його мати – було ідеальним. Він ніколи їй не суперечив. Навіть тоді, коли вона вирішила, що організацією весілля може зайнятись вона. І те, що Аліна була проти – ні її, ні Миколу не цікаво. Головний аргумент – мама знає краще. Аліна, на відміну від Миколи, намагалась налагодити гарні відносини з майбутньою свекрухою. Дівчина не сперечалась, намагалась промовчати та не створювати проблеми. Це ще додавало наснаги свекрусі та та вже почала керувати й вдома у пари. При тому, що наречені жили окремо. Мати Миколи могла прийти з «інспекцією» у будь-який момент та навести лад на свій смак. Вона приносила домашньої їжі Миколі та стверджувала, що Аліна не вміє готувати, бо її мати не навчила. Вона переглядала речі та критикувала майбутню невістку, що та погано пере одяг її сина. І це Микола вважав нормою – мама ж хоче як краще і Аліні треба прислухатись.
Натомість будь-яка порада чи допомога від тещі – сприймалась у штики. Якось Микола повернувся додому, а там майбутня теща та Аліна пили каву з домашнім медовиком. Микола розлютився, мовляв, Марина Олександрівна загодовує доньку і та буде такою ж товстою як і вона сама. І взагалі – нема чого приносити в його дім незрозумілу їжу. Мати Аліни страшенно образилась, але нічого не відповіла – просто зібрала речі та поїхала додому.
Та Аліна не змогла більше терпіти такого ставлення – вона просто вирішила припинити стосунки з Миколою. Дівчина втомилась від тотального контролю, неповаги та гноблення. Микола, звісно, не надто зрадів цьому і ще й на останок сказав Аліні, що та нікому не буде потрібна.
Та, на щастя, за декілька місяців дівчина зустріла хорошого та привітного хлопця, який одразу ж знайшов спільну мову з тещею. І це не могло не тішити Марину Олександрівну.
Микола декілька раз намагався помиритись з Аліною та його спроби були невдалими. Дівчину він поки так і не знайшов – мати не могла одобрити жодну з кандидаток. А виступати проти мами хлопець не звик – мама ж знає краще, що йому потрібно.
