Олега всиновили вже в досить свідомому віці. Коли йому виповнилось 7 вихователька підійшла і повідомила досить радісну звістку. По нього прийшли батьки. Усі друзі зaздрили Олегові. Він тішився, що тепер не їстиме огидну кашу з їдальні і не ділитиметься з кимось іграшками. Тому, чекав зустрічі, як ніколи.
Взяла його до себе сімейна пара. Дмитро та Олеся були прекрасними людьми, щирими, добрими, справедливими і чесними. Та от вже за 30 обом, дітей мати не могли. В Олесі колись ситуація складна в житті була, аборт робила. Як наслідок тепер безпліддя. Дмитро ніколи не докоряв дружині і завжди підтримував у всьому.
Та от, коли прийшли додому Олег розчарувався. Жили Дмитро та Олеся не надто багато. Звичайна середньостатистична сім’я. Пара не могла подарувати хлопчикові ні дорогих іграшок та машинок, ні елітної техніки та канцтоварів. Хоча він завжди був забезпечений найнеобхіднішим, а найголовніше оточений любов’ю та підтримкою. Та хіба поясниш дитині чому у неї нема такого смартфону та планшета, як у ровесників. Особливо цей стан був яскравим в підлітковому віці. Олег поводився жахливо, ображав Дмитра й Олесю, був невдячним.
Минав час, стосунки трошки покращували, бо незважаючи ні на що прийомні батьки дуже любили хлопця. Вони завжди ставились до нього з повагою, розумінням та добротою. Це дало свої результати. Коли ця підліткова криза минула, усе змінилось.
Зараз Олег одружений. Він має 2 діток і щасливу сім’ю. А найголовніше, хлопець вдячний своїм батькам за виховання та підтримку.
А Дмитро і Олеся щасливо бавлять онуків і ніколи не жаліють про свій вибір.
