Я постійно їздила на роботу громадським транспортом. Хоча мені це не дуже й подобалось. Проте, добиратись пішки було б надто довго і важко.
От єдине, що завжди дратувало – це деякі пасажири. Особливо, нахабні мами, які возили у садочок своїх невихованих дітей. Часто ситуації були просто абсурдні.
От діти мало того, що невиховані, то вони ще й дратівливі зранку, бо невиспані, а мама спішить на роботу, тому не може відвезти пізніше. От вони й влаштовують істерики. І добре коли це ще крики, які ніяк не впливають на інших. А якщо навпаки?
Наприклад, учора така історія відбулась. І до того ж зі мною. Дуже неприємно було. Я одяглась у білий новенький костюм, зробила укладку. Це був для мене дуже важливий день. Я мала співбесіду з партнерами по роботі. Сиджу собі, нікого не чіпаю. Поряд мама з хлопчиком, якому десь 2-3 роки. Тут відчуваю, як мокра дитяча рука запихнула мені щось у волосся.
Я встигла зорієнтуватись і не заплутуючи, проте вирвавши кілька волосків, забрала зі своєї зачіски жуйку. Я була у шоці. Мама зовсім не реагувала і дивилась у вікно, а малюк єхидно посміхався. Я вирішила зробити перший крок. Зробила мамі зауваження. Та вона відповіла, що не сваритиме свою дитину за те, що він хотів проявити себе.
Раптом підійшов хлопець, якому на вигляд 19-20 років. Я спочатку не зрозуміла що відбувається. Він виплюнув жуйку і приклеяв до волосся цієї мами.
Звісно ж вона була шокована. Почала сваритись. Питати що цей хлопець собі дозволяє. А він, не довго думаючи, відповів:
–Та мене мама також не сварила за те, що я себе проявляю. От і досі можу робити що хочу.
Мама притихла і задумалась. Я посміхнулась. Справді стало смішно. Не рий нікому яму, бо сам у неї впадеш одразу ж згадалось. На жаль, не бачила чи далі щось відбулось. Я саме повинна була виходити. А от вони поїхали далі. Хлопчик, до речі, теж притих і дивився на маму. Мабуть, пожалів про свій вчинок.
Отак молодий хлопець навчив незнайому жінку виховувати дітей.
