Усе життя я був улюбленою дитиною в сім’ї. Мені постійно заздрuли старший брат Василь і молодша сестра Мар’яна. Та мені було байдуже, бо я й справді найуспішніше порався з усіма завданнями. У мене були найкращі оцінки в школі, закінчив школу з золотою медаллю. Окрім того чудово грав на фортепіано. Закінчив музичну школу.
Я спочатку мріяв стати музикантом, та минув час і я розумів, що мені дається багато чого робити прекрасно, а жити за щось треба. Тому музика залишилась просто великою часточкою моєї душі і гарним заняттям у вільний час. А от далі потрібно було працювати.
Я легко вступив на бюджетну форму навчання в університет і закінчив його з червоним дипломом. Моєю спеціальністю є «Облік і аудит». Я дуже любив математику.
Так я порвав всі стереотипи про математиків і гуманітаріїв. Адже, між конкурсами, де ставав дипломантом у музичному мистецтві, готувався і займав місця у математичних олімпіадах. І батьки дуже мною тішились і пишались. Брат з сестрою були не дуже охочі до навчання. Лінувались.
Так я був маминим і татовим улюбленцем до 21 року. А от брат з сестрою мене ненавиділи і чекали, коли я впаду у немилість. Так і склалось, зурочили певно. Але що поробиш. Я шукав можливостей після університету, хотів знайти якомога кращу роботу, щоб мати змогу заробити багато грошей.
Хотів придбати власне житло. Та не склалось. Покохав дівчину. Геть забув про те, що потрібно працювати, заробляти і про щось думати. Жив у моменті.
Цей момент раптово минув, коли я дізнався, що Катя вагітна. Її батьки не захотіли мене в зяті, хоча я одразу ж зробив коханій пропозицію. Мене вважали негідним у сімействі бізнесменів.
До того, як мене вони відіслали, то я вже зізнався батькам і вони вигнали мене. Сказали, що бачити не хочуть, якщо я так їх ганьблю. Мені нічого не залишалось, як орендувати квартиру. Хотів туди і Катю забрати, та заборонили.
Мені сказали, що з вихованням дитини самі впораються, а мої подачки нікому непотрібні. І одруження тим паче, тож вибору не залишалось.
Я змушений був розійтись з коханою і забути про неї. Катя, до речі, теж наслухалась батьків і бачити мене не хотіла. Ті почуття дуже швидко минули, тепер ніби зрозуміла, що все було помилкою. Наскільки я знаю, то батьки її відвели робити аборт, хоча ми могли спокійно ростити невинну дитину. Та не мені їх судити.
