Коли Іра та Вова познайомились їм було трохи більше за двадцять – романтика, безсонні ночі та перше кохання захлиснули дівчину одразу. Володимир став її першим чоловіком та і єдиним – до певного часу. Все у них складалось добре – одруження, народження діток та власний дім. Ніби й усе добре, але водночас чогось бракує.
За роки спільного життя у метушні повсякдення кудись зникла романтика, спонтанні вчинки та сюрпризи – сімейне життя перетворилось на буденність, проблеми та веселощі по графіку. Адже, окрім кохання, тепер в Іри та Вови були ще й інші теми – виховання дітей, рахунки за квартплату, бажання відкрити власну справу та ще багато. Володимир намагався тішити дружину подарунками, але це траплялось не так часто – майже всі його сили та час забирала робота. Іра кохала чоловіка, але це вже було не те почуття, що раніше – не було метеликів у животі, очікування зустрічей та нові емоції. Все стало тихо, гладко як вода на озері. Ніби й приємний спокій та впевненість, але й нудний.
І тут в її життя з’являється він – молодший на п’ять років красунчик. Петро влаштувався до них на роботу на посаду менеджера, а Іра обіймала посаду керівника відділу. Хлопець одразу почав проявляти симпатію жінці – вона таки була досить привабливою. Спочатку Іра ігнорувала залицяння та з часом здалась – один похід на каву переріс в інші. Так це переросло у щось більше. Проте пара всіляко приховувала свій роман – так воно й на краще. Вирішили розповісти вже тоді, коли все владнають.
Жінку мучила совість та зробити з почуття вона нічого не могла. Петро став для неї ніби ковтком свіжого повітря – нові враження, нові емоції та нові очікування. Кохання, чи то захоплення, заполонили її голову та серце. Таємні зустрічі ще й додавали пікантності цьому. Іра ніби знову розцвіла – почала ще краще вдягатись, ходити до салонів краси. Чоловік помічав у ній зміни, але й подумати не міг, що його кохана дружина може йому зрадити.
Добре обдумавши вирішила поговорити з чоловіком – так далі не могло продовжуватись. Зібравши всі сили у кулак вона пішла після роботи додому. Але там її очікував Володимир – вирішив зробити сюрприз. він приготував вечерю, дітей відвіз до мами та зустрів кохану з букетом квітів.
– Іра, ти ж знаєш, як я тебе кохаю. Розумію, що не так часто приділяю тобі час, але це тільки тому, що хочу подбати про наше майбутнє. Та я вирішив зробити нам невеличку відпустку. Я купив тур до моря – полетимо за тиждень. Без дітей – тільки я і ти. Нам варто попрацювати над нашими стосунками.
Іра стояла мов укопана – вона не могла сказати жодного слова. В цей момент вона хотіла розплакатись і від щастя, і від того, як вона вчинила з ним. Як вона взагалі посміє дивитись йому в очі. Її просто розривало у душі та сказати нічого вона не могла. Іра вирішила дати шанс чоловіку – у них стільки спільного, та й дітям краще з обома батьками. А Петро? Це просто миттєве захоплення, яке б не привело ні до чого доброго й вона рада, що ніхто про них так і не дізнався.
