Нещодавно зі мною сталось те, що може бути, в принципі, з кожною людиною. Я втратив гаманець, а у стількох місцях був у цей день, що вже й не сподівався його знайти. Там, в принципі, не було багато грошей, а картки я одразу заблокував. Більше ніякої такої матеріальної цінності цей гаманець не становив, я шкодував за ним, бо це був останній подарунок матері перед її смертю.
Мене засмутила ця ситуація, тому я сподівався лише на чудо. Уявіть, яким було моїм здивуванням, коли це диво сталося! На наступний день мені телефонував якийсь незнайомий номер, хоч я ніколи так не роблю, але цього разу чомусь вирішив відповісти.
В динаміку почув приємний дитячий голос, повідомили, що знайшли гаманець і в ньому була моя візитівка. Ми домовились про зустріч, прийшло двоє дітей приблизно десяти років. Звісно, я перевірив вміст портмоне і дуже здивувався, коли побачив, що все на місці, адже на це я навіть не сподівався.
Щиро подякував хлопцям і в знак подяки запропонував їм щось купити. Вони спочатку відмовлялись, але я наполягав, тому ми пішли в найближчий магазин іграшок і кожен з них щось обрав.Так ми зробили один одного щасливішими.
Я це веду до того, що красно дякую матерям, які так виховують своїх дітей, і вони чужого не візьмуть. Ситуації ж різні бувають і потрібно завжди залишатись чесною людиною.
