Марина давно одружена, у неї двійко дітей та власний дім – у мами ніколи не просила ні допомоги, ні послуги, адже все одно та відмовила. Жінка звикла вирішувати всі питання самостійно, адже матір ніколи не цікавилась ні життям Марини, ні її самопочуттям. Дівчина це зрозуміла ще у підлітковому віці, коли мама, після розлучення, почала влаштовувати своє життя, а її відправила до бабусі у село. Вона не ображається, можливо тому вона стала така самостійна та вперта.
Але роки беруть своє – мама Марини вже давно не молода і потребує підтримки, як фінансової, так і фізичної. І Марина допомагає – купує продукти, сплачує, по можливості, комунальні послуги та й приходить навідати. Можливо не так часто, але у неї та робота, і діти.
І до того ж Галина Миколаївна останнім часом дуже знахабніла – телефонує за щораз до доньки та вимагає то риби, то м’яса, то несезонних фруктів. Все б нічого, мамі не шкода, але й донька не заробляє мільйонів і допомагає тим, чим може. І не згадує мамі про те, що та її покинула заради чоловіків.
Останньою краплею для жінки стало вимагання зробити ремонт у квартирі мами. Марина намагалась пояснити все жінці, але та й слухати не хотіла – роби та все. Та жінка не погодилась – після чого мама перестала телефонувати, не пускала її в дім та взагалі ігнорувала.
І це при цьому, що декілька раз донька просила посидіти з дітьми та старенька відмовляла в цьому.
Марина втомилась від маминих вибриків і вирішила зайнятись своєю сім’єю – мама не пропаде, адже пенсія у неї нормальна, як для людини, що проживає сама.
