Вже близько двох років я не спілкуюсь зі своєю бабусею Марією, адже між нею і мною з батьками стався конфлікт, який ми не змогли вирішити. Баба Марія завжди мала складний характер, з яким раніше не впорався дідусь і пішов від неї, згодом її донька, яка розірвала із нею всі зв’язки, а тепер і ми…
Марія завжди була глибоко переконана в тому, що її “накази” повинні беззаперечно виконуватись, тому і чекала від інших послуху. Вона впевнена, що лише її думка правильна, а всі інші — ні. Останнє слово баба завжди лишала за собою, і саме через це вона залишилась сама на старість літ.
Конфлікт між нами і бабусею почався вже давно, але загострився він тоді, коли вона придбала собі дачу. Марія пішла на пенсію, і ніяк не могла знайти собі заняття, тому й захотіла займатись городиною. Мій тато постійно їй допомагав, але не через те, що йому дуже хотілось порпатись в землі, а лише тому, що не міг дозволити матері виконувати стільки важкої роботи.
Моя мама відразу сказала своїй свекрусі, що поле — це абсолютно не те, що вона хоче робити, тому й приїздити вона не буде. Баба Марія не наполягала, але коли мій тато став рідше заїжджати на дачу через те, що його підвищили на роботі, і справ з’явилось більше, а часу менше, то бабуся почала дзвонити мамі й говорити, аби та приїхала і допомогла їй, хоча добре знала, що цього не станеться.
Тоді її “прохання”, які більше походять на накази, перейшли в крики та злість, що перекинулось й на мене. Марія казала: “О! Дитину таку дорослу виростили, а відправити її до мене на поміч не хочете!”. Мене це дуже обурило, адже, по-перше, в мене абсолютно не вистачає часу, аби добре поспати, оскільки я зайнята на всі 130 відсотків, відвідуючи різноманітні гуртки та заходи, а, по-друге, я вже доросла дівчина, і можу сама визначитись треба мені кудись їхати й копати в городі чи ні.
Мене дивує от що: баба Марія купила дачу для того, аби їй було чим зайнятись, а зараз змушує робити всіх те, що хоче вона. Навіщо було купувати землю за містом, аби скликати всіх родичів, що залишились, і відправляти на город?
До того ж із дачі ми абсолютно нічого не беремо, адже купити те, що потрібно в магазині — це набагато швидше та зручніше, аніж їхати стільки часу і витрачати безліч палива, аби привезти трохи картоплі та моркви.
І от тепер баба Марія їздить до себе на дачу сама, робить все самісінька, і все це тому, що вона обожнює давати накази та командувати всіма. З однієї сторони, шкода, що так трапилось, а з іншої, я не хочу терпіти такого відношення до себе та своїх сім’ї.
