З Олегом я одружена вже майже два роки. І весь цей час ми живемо з його мамою – поки робимо ремонт у своїй новій квартирі. І все б нічого й свекруха не конфліктна жінка – але страшенно скупа. І не тому, що мало грошей – просто натура така. Вона економить на всьому: засобах гігієни, одязі, їжі. Так, економія це добре, але ж вона має розумна. А коли ти капронові колготки зашиваєш вже третій раз, хазяйським милом переш усе і не купуєш пральний порошок, пакетик чаю використовуєш разів 5 і купуєш найдешевші консерви та каші – це вже занадто.
Ну хоче економити – справа її, хоч я і не розумію цього. Але ж вона за нами слідкує і контролює все: що ми купили, скільки раз йшли до друзів, у кафе, який одяг я собі купила. При цьому ми оплачуємо комуналку, купуємо частину продуктів – ми не живемо на всьому готовому.
Наприклад, минулої суботи я отримала на горіхи за те, що купила собі сукню. Мама мого чоловіка переконана, що жінці не обов’язково модно одягатись, робити манікюр і взагалі витрачати гроші на догляд. Тоді я старалась владнати конфлікт, але це нічого не дало.
Потім свекрусі не сподобалось, що я витратила кілограм фаршу на котлети – вона переконана, що готувати треба з розрахунку однієї котлетки на людину. А тут я витратила стільки м’яса. І нічого, що я його й купила і вона буде їсти.
А як вона сварилась з сусідкою, котра позичила у нас 2 яйця і забула віддати. Марія Павлівна образилась і принесла цілу упаковування яєць. І знаєте що? Свекруха їх взяла.
Я вже втомилась з нею боротись, пояснювати і просити. Я за здорову економію. А шкодувати собі смачної їжі, гарного одягу і такого потрібного відпочинку, коли на все це є кошти – дурість, як на мене.
