Новина про те, що Орися пішла від свого чоловіка миттєво розлетілась по всьому селу. І всі лише пораділи за жінку, адже з Василем у неї було справді не легке життя.
Їхня сім’я жила неподалік від нас і я часто чула ті сварки та скандали що там були. Наше село маленьке – і всі один одного знаємо. Орися з Василем ще зі школи були разом, він – шибайголова, а вона старанна відмінниця та спокійна дівчина. Всі дивувались що вони разом і відмовляли дівчину, мовляв, життя з ним не буде. Та Орися була впертою, по вуха закохалась у Василя і не бачила його справжнє нутро.
Так після закінчення школи вони одружились, Василь пішов працювати на ферму, а Орися одразу завагітніла та пішла в декрет. Народилась перша дитина, вони в цей час жили у батьків чоловіка, тоді згодом і друге немовля на світ появилось. Спочатку все було як в людей, чоловік на роботі, жінка вдома порається. На якийсь час Василь ніби справді змінився та став справжнім сім’янином.
Та якось його батьки важко захворіли й незабаром померли. Тоді Василя добре це підкосило, його часто бачили в нетверезому стані, та в не добрих компаніях.
Орися була вимушена сама піти на роботу, а дітей залишала на свою маму. Іншого виходу у неї не було – потрібно було чимось годувати сім’ю, а гроші чоловіка йшли на гульки.
За рік такого життя жінка помітно постаріла, виглядала дуже змученою – це й не дивно, адже все було на ній. Господарство, яке завів Василь, доводилось їй доглядати, ходити на роботу ще й двох дітей бавити – тут не кожна людина змогла б таке винести. В той час Василь навіть нікого не чув – міг додому днями не приходити. Орися тоді мала чистий спокій, адже як тільки чоловік повертався у домі були сварки та скандали від яких в першу чергу страждали діти. Навіть не одноразово підіймав на дружину руку.
Їй все село старалось допомогти, то речі дитячі дадуть, то продуктами поділяться, чи морально підтримають. Орисю всі любили, адже вона була як промінчик сонця – завжди позитивна та до кожного знаходила підхід. Тоді ми всі думали, яке ж не справедливе життя! Такій хорошій жінці попався такий нікудишній чоловік. Все старались її переконати, щоб вона пішла від нього, адже діти не мають бачити таку сім’ю. Але Орися сподівалась що її коханий зміниться.
Та це залишилось мрією, і як тільки вона це зрозуміла – одразу зібрала речі свої та дитячі та переїхала до матері. Лише через тиждень до Василя дійшло що сталося. Він навіть не прийшов вимолювати пробачення та просити повернутись до нього, лише щось горланив на вулиці. Мовляв, ти мені ще подякувати маєш, що стільки років жила у мене. Це чуло все село, чоловіки були змушені вийти та втихомирити п’яного Василя. Після цього він навіть не підходив до будинку Орисі.
А вона нарешті й рада була цьому, жила собі спокійно, а мати допомагала їй у вихованні дітей. Єдине, шкода що стільки років потратила на цього чоловіка, який тепер навіть не телефонує дітям.
Та все ще попереду, і я впевнена що на Орисю чекає її щастя.
