Хоч дуже люблю свою дружину Інну та терпіти не можу її родичів, особливо тещу. І це не просто так – є вагомі причина. А все тому, що вони дуже нахабні люди, які вирішили, що всі їм щось повинні. Якщо колись, до одруження, вони керували Інною та її грошима, то чомусь вирішили, що тепер цей номер має пройти і зі мною. А ні – я не тільки не піддаюсь, але й обороняю свою дружину від них.
Не подумайте, що я скнара і боюсь втратити кожну копієчку. Просто те, що вимагають родичі переходить всі розумні межі – це не тортик купити до свята чи хліба бідній тещі. Там такі запити, що в мене аж очі стають круглими, коли чую їх замовлення.
А ще теща любить прийти до нас у гості і «почистити» холодильник, який я тільки- но заповнив продуктами. І вона не бере щось дешевше – з нашого холодильника в її пакети «перебігає» рибка червона, ікра, дорогий сир, морепродукти, фрукти та ковбаса. Нам може залишити капусту та шматок м’яса зі словами:
– Ви ще собі купите, а ось Анічка не може собі цього дозволити, а у неї дітей більше, ніж у вас. Та й грошей у вас кури не клюють – не збіднієте.
І це замість того, щоб подякувати чи, хоча б, запитати дозволу – все береться так, ніби воно так і має бути. Якщо спочатку я нічого не казав – не хотів ускладнювати стосунки, то потім я вирішив не терпіти. І це не тільки питання грошей, хоч ті мені з неба не падають, це питання принципу – чому я маю годувати чужу сім’ю. мені не шкода купити племінникам дружини щось смачненьке, але утримувати я їх не буду – у них є батько та мати, які мають заробляти на все. 
Далі вже й сама Аня приходила у гості й «витягувала» з шафи дружини якийсь одяг та аксесуари. А ще сподобала собі дорогу косметику і теж могла «попросити». Інна .звісно ж, не могла відмовити – вони цим і користувались. Вона звикла у всьому слухати маму та сестру – це ж не вперше вона ділиться своїми речами. Але я таке теж не став терпіти і прямо сказав, що ми не бутік і не благодійна організація – нема чого до нас приходити за речами. Аню це обурило і вона пожалілась тещі. Та ж вирішила прочитати мені лекцію про те, який я поганий, нахабний та скупердяй.
Що ж, дорога родино, якщо так, то знайте – більше ви з мого дому нічого не отримаєте. Я не збираюсь витрачати гроші на таких як ви – як ви до мене, так і я до вас. І дружина мене підтримує – їй не вистачало мужності поставити рідних на місце.
