Олена стала мені опорою у житті після того, як я втратив дружину і залишився з двома дітьми сам.

Вона не просто покохала мене, але й приняла мої доньок, як своїх і дбала про них як тільки могла. Я безмежно вдячний долі за цю жінку, але мене засмучує один факт – я покохав іншу і тепер не знаю, що мені робити і як далі бути. Обманювати дружину я не хочу, але й руйнувати щасливу сім’ю теж нема бажання.

У свої сорок я втратив дружину і залишився з маленькими донечками сам на сам. Мені було складно – потрібно було не тільки забезпечувати сім’ю, але й дбати про побут та доглядати дітей. Впоратись з цим чоловіку самому вкрай важко. І саме в той момент у моєму житті з’явилась Олена – моя колега. Жінці на той момент було 35, вона не була заміжньою та не мала власних дітей. Доволі симпатична, привітна та хороша – у нас одразу склались хороші стосунки, які з часом переросли у щось більше. Не скажу, що я закохався – мені з нею було спокійно. Тож я вирішив не гаяти часу й зробив їй пропозицію на яку вона погодилась.

Олена переїхала жити до мене, а власну квартиру почала здавати в оренду. Великим плюсом було й те, що моя дружина дуже добре прийняла моїх дітей і вони її. Дівчата одразу ж знайшли спільну мову та стали справжніми подругами. І головне – хороше ставлення від Олени не було награним ,адже вона справді дуже добре контактувала з дівчатками. Вони разом ходили по магазинам, готували та часто гуляли. Про що ще можна мріяти? В мене все налагодилось і дівчата трішки заспокоїлись після втрати мами. Олена стала для них рідною.

І все б було добре ,якби я випадково не зустрів своє перше кохання. Олеся саме зайшла випити кави у кафе, коли я там сидів з товаришем. Ми розговорились, згадали минуле та вирішили ще раз зустрітись. Звісно, я планував це тільки як дружні посиденьки. Як виявилось Леся розлучена та виховує сина. Ми почали згадувати минуле, наші старі почуття і між нами знову виникла якась іскра. Мені почали бачитись частіше. Я радів від зустрічей, але в глибині души розумів – я вчиняю як остання свиня. Я зраджую не тільки Олену, але й своїх доньок. Мій егоїзм взяв верх над розумом. Ці зустрічі не принесуть нічого, окрім розчарування. Та й Олеся вже була не та спокійна та мила дівчина – вона почала тиснути на мене і вимагати розлучитись з Оленою. Я потрапив у пастку з якої не знав як вибратись. Мені подобалась Олеся, але й руйнувати сім’ю я не мав наміру.

Тож, зібравши всі сили, я таки припинив стосунки з Олесею. Так, мені було важко, неприємно ,але я зрозумів – не варто руйнувати стабільність у сім’ї заради невизначеності. Не вартує нова інтрижка цього. Та й не факт, що Олеся б не залишила мене за рік ,якщо б в мене закінчились гроші. Адже саме так вона вчинила зі своїм чоловіком.

Я думаю,  що вчинив правильно. Я обірвав всі зв’язки з коханкою і навіть не подав виду, що щось не так. Сподіваюсь Олена ніколи не дізнається про це, як і мої дівчатка. Мене мучить совість, але час не повернеш – головне, що я зрозумів свою помилку і швидко виправив її.

Оцініть статтю
Червоний камiнь
Олена стала мені опорою у житті після того, як я втратив дружину і залишився з двома дітьми сам.