Яна та Ігор познайомились ще у школі. Перше кохання. Всі переконували їх що це не надовго. Та вони були впевнені що їхня історія це назавжди. Йшли роки, школа закінчилась, почався університет – вони й досі були разом.
Ламали стереотип.
Навіть одружились ще до отримання дипломів. Згодом і вагітність наступила. Яна пішла в декретну відпустку, а Ігор влаштувався на роботу. Потрібно було утримувати новостворену сім’ю. Для початку працював рядовим співробітником, але своїм розумом та наполегливістю пробивав собі все вищу посаду.
Яна благополучно народила дівчинку Міланку. Здавалось все що потрібно для щастя в них було.
Коли Міланці було 7 років пара все ж розлучилась. Історія типова – зрада. Щось затуманило розум Ігоря. Він перестав бачити їхні стосунки через призму кохання. Побут, робота, сварки – можна сказати, що все по трохи відштовхувало Ігоря від дружини.
Шила в мішку не сховаєш, та й жіноча інтуїція яро підказувала Яні що її чоловік уже не її.
Так і викрився роман Ігоря зі співробітницею Надею.
Вирішили вони розлучитись тихо і мирно, щоб лишній раз не травмyвати психіку дитини.
Яна запропонувала Ігореві щоб Мілана пожила якийсь час з ним. Адже у нього і робота, і ось жінку вже знайшов. А їй ще потрібно і роботу нормальну знайти, та й особисте життя налагодити.
Ігор був не проти. Він почував провину перед дружиною. Так як через нього та його прохання Яна весь цей час не працювала, а займалась затишком в будинку та вихованням дитини. Ігор сам запропонував що буде забезпечувати її поки та не стане повністю на ноги.
Пройшов якийсь час, Яна знайшла роботу. Почала потихеньку приходити до життя.
Згодом, вона познайомилась з прекрасним чоловіком. Олег працював неподалік і вони часто перетинались в кафе. За чашкою кави так і розпочались їхні стосунки. Здавалось що все ідеально – просто як в кіно. Яна думала що так не можливо.
Як завжди жіноча інтуїція її не підводила – та вона ще цього не знала.
Олег не любив дітей. Він думав що Мілана так і залишиться у свого батька, а вони з Яною будуть жити собі окремо.
Кожні вихідні Мілана проводила з мамою. Олег у цей час старався не приходити.
А будні була з татом. Він також не помічав, що його дівчина не сильно рада присутності дитини в їхньому житті.
Щоразу як Олег пропонував Яні кудись поїхати на вихідні – вона відмовлялась, бо не хотіла жертвувати часом проведеним з донькою. У відповідь Олег дуже ображався на кохану. Згодом він став все дратівливішим через цю ситуацію, тільки й шукав причину для сварок. Так і безпричинна ревність до колишнього чоловіка появилась.
Одного разу на святкуванні дня народження Мілани зібрались усі. Під час задування свічок на торті, вона попросила батьків лише одне бажання.
Вона хотіла поїхати з ними на відпочинок. Втрьох – як колись.
Батьки не змогли відмовити коханій донечці. Що й призвело до непорозумінь одразу у двох парах.
Олег був у недорозумінні. Він був впевнений, що Яна вибере його.
За іронією долі, вони обидвоє вибрали доньку й розійшлись зі своїми половинками.
Поїхали відпочивати як колись, тільки тепер не в статусі чоловіка і дружини, а як мама і тато однієї дитини. Це навіть було більше схоже на зустріч старих давніх друзів.
Роки йшли, дочка росла. Все частіше вона була у матері.
Таки правильним було рішення розійтися мирно. Адже при цьому їхня донечка росла у любові обидвох батьків.
З часом особисте життя Яни та Ігоря налагодилось. Вони знайшли собі нових обранців. Які як свою полюбили Міланку. У них все складалось чудово.
Адже коли ти кохаєш людину – ти любиш і все що з нею зв’язано, приймаєш її повністю, разом з її минулим.
Пари навіть дружили сім’ями. Збирались разом на вихідні та їздили всі гуртом відпочивати.
Таких пар, які змогли зберегти дружбу, та заради дитини поводитись адекватно на превеликий жаль – одиниці. Але Яна та Ігор змогли.
І ніхто з них не пошкодував про жодне своє рішення.
